Право на безмежну самооборону або обґрунтоване вбивство

Право на безмежну самооборону або обґрунтоване вбивство

- Якщо дати людині право на одне безкарне вбивство, то світ стане ідеальним.

- Але Ви його, вірогідно, вже не побачите.

Цей жарт має правове підґрунтя, доволі часто пов’язане з серйозними та часом трагічними подіями. Відомо конституційне право кожної людини на захист власного життя та здоров'я. Так само і захист будь-яких інших осіб. Заподіяння шкоди нападнику при реалізації цього права повинно виключати кримінальну відповідальність. Вчинення злочину у стані необхідної оборони не має визнаватися кримінально-караним діянням при дотриманні ряду умов.

Ці умови передбачені ст. 36 Кримінального кодексу України та розвинуті Верховним Судом у ряді рішень, що складають єдину та послідовну правозастосовну практику.

Зокрема, із постанови ВС від 20.11.2018 р. по справі № 490/11155/14-к 20 слідує, що до критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78111068).

Більш розгорнуті критерії визначені у постанові ВС від 19.04.2018 р. по справі № 722/1981/16-к (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73627768):

1) оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять її зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів; г) інтересів держави;

2) оборона може здійснюватись лише від суспільно небезпечного посягання, тобто діяння, ознаки якого передбачені КК;

3) за загальним правилом необхідна оборона має бути своєчасною - право на неї втрачається після того, як посягання було припинено або закінчено, і необхідність застосування засобів захисту відпала;

4) посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається;