Інститут позасудового звернення стягнення на предмет забезпечення не є новим для вітчизняного законодавства, але лише останнім часом, у зв’язку з ситуацією в країні, це питання набуло значного поширення, в першу чергу, серед фінансових установ, які є заінтересованими в найшвидшому і найефективнішому погашенні проблемної заборгованості.
Читайте статтю: Реалізація предмета іпотеки в позасудовому порядку
Разом з тим, така процедура і досі подекуди ще залишається не дуже звичною і до кінця зрозумілою для широкого кола осіб, що так чи інакше пов’язані зі сферою кредитування.
Отже, про що іде мова – це процедура позасудового (тобто, без санкції суду) звернення стягнення на предмет застави, рухомого майна, та іпотеки.
Способами такого звернення стягнення є:
-
передача майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність заставодержателя/іпотекодержателя в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому законодавством України;
-
продаж заставодержателем/іпотекодержателем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
-
відступлення заставодержателю права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
-
переказ заставодержателю відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
В цій статті ми зупинимось на двох перших способах, що є однаковими як для застави рухомого майна, так і для іпотеки: набуття заставодержателем/іпотекодержателем права власності на предмет забезпечувального обтяження та його продаж третій особі.
Необхідною передумовою для можливості обрання таких способів звернення стягнення іпотекодержателем є відповідне застереження, що має міститись в іпотечному договорі, або окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Аналізуйте судовий акт: Укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки здійснюються іпотекодержателем від свого імені лише в тому випадку, коли іпотечний договір передбачає таке його право (ВССУ, справа № 748/3600/15-ц, 06.03.17)
Іншою умовою є повідомлення не менш ніж за 30 днів до початку звернення стягнення боржника (якщо він є окремою особою), заставодавця/іпотекодавця та інших осіб, права яких на предмет обтяження зареєстровані належним чином про порушення забезпеченого зобов’язання та необхідність їх усунення з попередженням про застосування, в противному випадку, одного із способів звернення стягнення. Тут необхідно звернути увагу, що якщо мова йде про рухоме майно, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зобов’язує обтяжувача одночасно з надсиланням повідомлення зареєструвати звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
В більшості випадків діюче законодавство не зобов’язує обтяжувача переконуватись в тому, що відповідні особи отримали повідомлення. Більше того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти позицію вищих судів, в яких говориться, що обтяжувач, який належним чином відправив повідомлення, вважається таким, що виконав свій обов’язок навіть у тому випадку, коли особа не отримала повідомлення з причин, що не залежали від обтяжувача (наприклад, зміна адреси без попереднього повідомлення про це). Окремий випадок становить набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, адже Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для реєстрації права власності за іпотекодержателем вимагає подання державному реєстратору документа, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту саме отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі. Це є дуже принциповим моментом, про який треба пам’ятати, адже порушення Порядку є підставою для скасування реєстраційної дії в адміністративному порядку Міністерством юстиції.
Блог