Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечення. Автор: приватний нотаріус Юрій Бадахов.

Інститут позасудового звернення стягнення на предмет забезпечення не є новим для вітчизняного законодавства, але лише останнім часом, у зв’язку з ситуацією в країні, це питання набуло значного поширення, в першу чергу, серед фінансових установ, які є заінтересованими в найшвидшому і найефективнішому погашенні проблемної заборгованості.

Читайте статтю: Реалізація предмета іпотеки в позасудовому порядку

Разом з тим, така процедура і досі подекуди ще залишається не дуже звичною і до кінця зрозумілою для широкого кола осіб, що так чи інакше пов’язані зі сферою кредитування.

Отже, про що іде мова – це процедура позасудового (тобто, без санкції суду) звернення стягнення на предмет застави, рухомого майна, та іпотеки.

Способами такого звернення стягнення є:

• передача майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність заставодержателя/іпотекодержателя в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому законодавством України;
• продаж заставодержателем/іпотекодержателем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;
• відступлення заставодержателю права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;
• переказ заставодержателю відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

В цій статті ми зупинимось на двох перших способах, що є однаковими як для застави рухомого майна, так і для іпотеки: набуття заставодержателем/іпотекодержателем права власності на предмет забезпечувального обтяження та його продаж третій особі.

Необхідною передумовою для можливості обрання таких способів звернення стягнення іпотекодержателем є відповідне застереження, що має міститись в іпотечному договорі, або окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналізуйте судовий акт: Укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки здійснюються іпотекодержателем від свого імені лише в тому випадку, коли іпотечний договір передбачає таке його право (ВССУ, справа № 748/3600/15-ц, 06.03.17)

Іншою умовою є повідомлення не менш ніж за 30 днів до початку звернення стягнення боржника (якщо він є окремою особою), заставодавця/іпотекодавця та інших осіб, права яких на предмет обтяження зареєстровані належним чином про порушення забезпеченого зобов’язання та необхідність їх усунення з попередженням про застосування, в противному випадку, одного із способів звернення стягнення. Тут необхідно звернути увагу, що якщо мова йде про рухоме майно, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зобов’язує обтяжувача одночасно з надсиланням повідомлення зареєструвати звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В більшості випадків діюче законодавство не зобов’язує обтяжувача переконуватись в тому, що відповідні особи отримали повідомлення. Більше того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти позицію вищих судів, в яких говориться, що обтяжувач, який належним чином відправив повідомлення, вважається таким, що виконав свій обов’язок навіть у тому випадку, коли особа не отримала повідомлення з причин, що не залежали від обтяжувача (наприклад, зміна адреси без попереднього повідомлення про це). Окремий випадок становить набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, адже Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для реєстрації права власності за іпотекодержателем вимагає подання державному реєстратору документа, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту саме отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі. Це є дуже принциповим моментом, про який треба пам’ятати, адже порушення Порядку є підставою для скасування реєстраційної дії в адміністративному порядку Міністерством юстиції.

Після виконання необхідних передумов обтяжувач може переходити до головного етапу процедури, безпосередньо набуття у власність або продаж предмету забезпечення третій особі.

Набуття обтяжувачем права власності на предмет застави/іпотеки регулюється ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредитора та реєстрацію обтяжень» та ст. 37 Закону України «Про іпотеку». І якщо набуття права власності на рухоме майно проходить без участі нотаріуса, то при зверненні стягнення на предмет іпотеки нотаріус як реєстратор приймає безпосередню участь.

Перелік документів, необхідних для набуття іпотекодержателем предмету іпотеки у власність в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» - досить простий. Крім документа про дотримання 30-денного строку, про який вже згадувалось вище, реєстраторові повинні бути надані копія письмової вимоги та заставна, якщо іпотечним договором передбачено її видачу. Документи мають бути подані відповідному державному реєстратору області, міста Києва за місцем розташування нерухомого майна. Виключенням є нерухоме майно, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, реєстрація прав на яке може здійснюватися незалежно від його місцезнаходження.

Наступним розповсюдженим способом звернення стягнення є продаж обтяжувачем предмету забезпечувального обтяження від власного імені третій особі. Важливо підкреслити, що це відбувається без набуття самим обтяжувачем майна у власність.

Продаж здійснюється шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу, який у відповідних випадках підлягає нотаріальному посвідченню. Ціна такого продажу має визначатись за домовленістю між обтяжувачем та заставодавцем/іпотекодавцем або на підставі оцінки суб’єктом оціночної діяльності. Цікаво, що в Законі України «Про забезпечення вимог кредитора та реєстрацію обтяжень» не встановлено вимог, які б обмежували обтяжувача визначенням ціни на підставі оцінки чи домовленістю з заставодержателем. Встановлено лише, що обтяжувач повинен продати предмет забезпечувального обтяження особі, яка запропонувала найвищу ціну.

Читайте статтю: Ребенок в доме под ипотекой: учитываем будущие интересы

Суттєвою перешкодою, яка може стати на заваді позасудовим способам звернення стягнення є арешти, накладені як на сам предмет забезпечувального обтяження, так і просто на все майно боржника, без конкретизації. Не рідкими є випадки, коли боржники навмисно ініціюють такі обтяження з метою завадити зверненню стягнення. Нажаль, незважаючи на пріоритет зареєстрованої застави/іпотеки над публічними обяженнями, які зареєстровані пізніше, сьогоднішня практика змушує обтяжувачів звертатись в суди з заявами про зняття арештів.

Ще однією складністю при зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу третій особі може бути відсутність в іпотекодержателя правовстановлюючих документів на майно. І хоча діюче законодавство чітко говорить про те, що дії з продажу майна іпотекодержателем здійснюються виключно на підставі іпотечного договору, що до речі, знайшло підтримку Верховного Суду України в аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, позиція Мін’юсту, як органу що, безперечно, впливає на нотаріусів, в тому числі, шляхом проведення перевірок здійснення нотаріальної діяльності, на теперішній час є протилежною. Тому, відсутність в іпотекодержателя оригіналів документів, що підтверджують право власності іпотекодавця на відповідне майно, може стати перешкодою в посвідченні договору купівлі продажу цього майна.

Підсумовуючи викладене, хочу зазначити, що не дивлячись на деякі труднощі та недоліки, які пов’язані з процедурою позасудового звернення стягнення, такі способи все ж є одними з найбільш зручними та вигідними для обтяжувачів та дозволяють достатньо швидко та ефективно отримати задоволення вимог, обходячи об’єктивні та суб’єктивні перешкоди, що виникають у випадку звернення стягнення шляхом примусового виконання рішення органами виконавчої служби, що і пояснює популярність, яку вони набувають зараз.

Читайте статтю: Обращение взыскания на предмет ипотеки во внесудебном порядке - примеры судебной практики

Автор:

ЮРІЙ БАДАХОВ, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу,

член комісії Нотаріальної палати України з питань співробіництва з органами державної влади та місцевого самоврядування

Джерело:
журнал "Нотаріат України", № 1-2 (червень)2017.