ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 442/9424/21
Провадження № 61-12244св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скаргиОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2025 року в складі судді Коваля Р. Г. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року в складі колегії суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Петрів Віолети Янівни, Дрогобицької державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно реабілітованого в порядку спадкування за законом та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Батько помер у повоєнні роки, а мати ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . До смерті матері він проживав разом з нею, а після - вступив у фактичне управління та утримання належного їй майна, зокрема житлового будинку АДРЕСА_1 .
Державним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений будинок у зв`язку із тим, що ним не надано оригіналу правовстановлюючого документа.
Житловий будинок разом із відповідними прибудовами був закріплений за матір`ю з 1950 року, що підтверджується довідкою, яку він подав до суду. Інших правовстановлюючих документів щодо спірного житлового будинку не зберіглося.
Оскільки він не має можливості належним чином оформити свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_5 , просив суд визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що він є членом Львівського обласного товариства політичних в`язнів і репресованих. 12 квітня 1946 року його разом із сестрою ОСОБА_6 рішенням органів НКВС СРСР примусово виселено із належного їм житлового будинку АДРЕСА_1 на спецпоселення у Сибір, а житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами та будівлями та усім майном, що перебувало як у будинку, так і на території будинковолодіння, вилучили та конфіскували.
Із заслання вони із сестрою були звільнені в 1948 році, а на підставі Закону Української РСР від 17 квітня 1991 року № 962-XII «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (далі - Закон № 962-XII) є реабілітованими з поверненням конфіскованого майна або його вартості, що підтверджується відповідною довідкою.
Він є спадкоємцем за законом після смерті сестри ОСОБА_6 та має право успадкувати повернене їй як реабілітованому політичному в`язню конфісковане у сестри майно - житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими спорудами та будівлями у селі Літині Дрогобицького району Львівської області.
За житловим будинком наразі доглядає його син ОСОБА_3 , однак правовстановлюючих документів через бюрократичну тяганину, тривалі хвороби та поганий стан його здоров`я оформити йому так і не вдалося.
З метою оформлення своїх спадкових прав на житловий будинок смерті сестри ОСОБА_7 від його імені його сином на підставі нотаріально посвідченої довіреності надіслано рекомендованим листом приватному нотаріусу Дрогобицького районного нотаріального округу Петрів В. Я. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Однак приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на це спадкове майно.
Просив визнати за ним право власності на спадкове майно реабілітованого в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
07 лютого 2025 року рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
05 вересня 2025 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2025 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності, суди керувалися тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів про те, що спадкове майно перебувало у власності його матері ОСОБА_5 та що він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно реабілітованого в порядку спадкування за законом, суди зазначили, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом на можливість повернення реабілітованому конфіскованого майна чи його вартості в порядку, передбаченому Законом № 962-XII.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У вересні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні його позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову; в іншій частині оскаржувані рішення залишити без змін.
Сервисы для юристов