ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/16979/17
Провадження № 12-260гс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Бакуліної С. В.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорченка В. М.,
позивача Компанії Тровелко Холдінгз Лімітед (представник адвокат Бережний Д. С.),
відповідачів Національного банку України (представник Ходюк О. Я.), Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (представники адвокати Лазовський О. В. та Бауліна В. О.),
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії Тровелко Холдінгз Лімітед на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2018 року (головуючий Пашкіна С. А., судді Калатай Н. Ф., Сітайло Л. Г.,) у справі № 910/16979/17 за позовом Компанії Тровелко Холдінгз Лімітед до Національного банку України (далі НБУ) та Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (попередні назви Закрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», пізніше Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», далі АТ «КБ «Приватбанк»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерства фінансів України, про визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити дії.
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. Компанія Тровелко Холдінгз Лімітед звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до НБУ та АТ «КБ «Приватбанк» про:
- визнання незаконною бездіяльності НБУ щодо неприйняття від АТ «КБ «Приватбанк» виконання зобов'язання (погашення заборгованості) за кредитним договором від 3 березня 2009 року № 19 (далі кредитний договір), укладеним між НБУ і АТ «КБ «Приватбанк»;
- зобов'язання АТ «КБ «Приватбанк» виконати зобов'язання (погасити заборгованість) за кредитним договором шляхом перерахування на банківський рахунок НБУ грошових коштів у повній сумі заборгованості;
- зобов'язання НБУ прийняти від АТ «КБ «Приватбанк» виконання зобов'язання (погашення заборгованості) за кредитним договором шляхом зарахування грошових коштів у повній сумі заборгованості на власний рахунок.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про незаконну бездіяльність НБУ, яка виразилася у неприйнятті від АТ «КБ «Приватбанк» виконання зобовязань (погашення заборгованості) за кредитним договором, укладеним між відповідачами, за якими Компанія Тровелко Холдінгз Лімітед є майновим поручителем згідно іпотечного договору від 30 травня 2014 року № 38 (далі іпотечний договір). Такі дії відповідачів, за твердженням позивача, порушують його право власності на предмет іпотеки. Позивач указує, що на рахунку АТ «КБ «Приватбанк» було достатньо грошових коштів для задоволення НБУ своїх вимог за кредитним договором, однак останній, незважаючи на приписи статті 73 Закону України «Про Національний банк України», пункти 43, 44 Технічного порядку проведення операцій з надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженого постановою Правління НБУ від 31 березня 2016 року № 220, не вчинив дій щодо безспірного списання грошових коштів з рахунку АТ «КБ «Приватбанк», необхідних для погашення заборгованості за указаним договором.
1.3. Заперечення проти позову обґрунтовані відсутністю порушених прав та інтересів позивача як іпотекодавця, які підлягають судовому захисту, що унеможливлює задоволення його позову. Відповідачі зазначають про безпідставне посилання позивача на положення частини другої статті 386 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), оскільки звернення стягнення на майно за зобовязаннями власника визначено статтею 346 цього Кодексу і є законною підставою для припинення права власності іпотекодавця на передане в іпотеку майно.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 3 березня 2009 року між НБУ, як кредитором, та АТ «КБ «Приватбанк», як позичальником, укладено кредитний договір.
2.2. Протягом 2009-2016 років сторонами неодноразово укладалися додаткові договори №№1-81 до кредитного договору, якими, зокрема, змінювалися загальний розмір кредиту, процентна ставка, графіки погашення кредитної заборгованості, тощо.
Сервисы для юристов