Постанова ВП ВС від 14.05.2019 року у справі №2-а-867/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 2-а-867/11

Провадження № 11-146зва19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П. , Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,

заявника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року (у складі колегії суддів Білоуса О. В., Залімського І. Г., Мельник-Томенко Ж. М.) у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижині Вінницької області (далі - Управління ПФУ) про перерахунок пенсії з підстави, визначеної п. 3 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України

(далі - КАС України),

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Ладижинського районного суду Вінницької області з позовом до Управління ПФУ, у якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо здійсненого позивачу перерахунку пенсії у 2009 році;

- зобов`язати Управління ПФУ виплатити йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в цілому по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку, тобто за 2007 рік.

На обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що Управління ПФУ здійснило перерахунок його пенсії всупереч вимог Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

(далі - Закон № 1058-ІV), чим обмежило його право на пенсійне забезпечення в повному обсязі.

Ладижинський районний суд Вінницької області постановою від 23 лютого 2011 року, прийнятою в порядку у порядку скороченого провадження, адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнив. Визнав протиправними дії Управління ПФУ та зобов`язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік, починаючи із 07 серпня 2010 року, згідно Закону № 1058-ІV.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, Управління ПФУ 16 березня 2011 року звернулося до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою про скасування постанови Ладижинського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2011 року та відмови у задоволенні позову.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2012 року у порядку письмового провадження розглянув апеляційну скаргу Управління ПФУ на рішення суду першої інстанції, за результатами розгляду якої скасував постанову Ладижинського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2011 року та відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 травня 2013 року відмовив у відкритті касаційного провадження у цій справі, оскільки згідно із ч. 10 ст. 1832 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення цієї ухвали), у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає.

Тобто вказані рішення судів обох інстанцій були постановлені за наявними у справі матеріалами, без виклику сторін та без їх повідомлення про дату засідання.

20 червня 2013 року ОСОБА_2 подав до Європейського суду з прав людини