ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2017 року Справа № 922/1753/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЯценко О.В., суддівБакуліної С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі№ 922/1753/16Господарського судуХарківської областіза позовомОб'єднання садівничих товариств "Дружба колективів"доХарківської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Садівниче товариство "Південьдіпроцемент"треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1. ОСОБА_4, 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6,проскасування рішення,в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Панченко Ю.В.- відповідача:Настусенко Д.Д.ВСТАНОВИВ:
Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" (позивач по справі) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Харківська міська рада Харківської області (відповідач по справі) в якому просить суд скасувати Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996р. №257 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок НОМЕР_1, НОМЕР_2. НОМЕР_3 НОМЕР_4 (згідно Додатку до Рішення) по АДРЕСА_1, для ведення садівництва.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.08.2016 р. (суддя Прохоров С.А.) в позові відмовлено повністю.
Суд, керуючись мотивами, що правові підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування можуть мати місце виключно за наявності двох умов: невідповідність актам цивільного законодавства та порушення цивільних прав або інтересів, дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів.
Крім того, суд мотивував рішення, що позивач не спростува, що йому було відомо про наявність рішення виконавчого комітету прийнятого ще у 1996 році, до того ж у самому рішенні зазначено, що воно прийнято за клопотанням, зокрема Ради садівничих товариств масиву "Дружба колективів", тому позивачу було відомо про оскаржуване рішення ще 1996 році, доказів поважності пропуску строку позовної давності позивач не надає, а відповідачем заявлено у своєму відзиві про застосування наслідків пропуску таких строків.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 р. (судді: Істоміна О.А., Барбашов С.В., Слободін М.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 17.08.2016 р. скасовано та прийнято нове рішення.
Позов задовольнити.
Скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 року №257 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3, НОМЕР_4 (згідно додатку №1 до рішення) по АДРЕСА_1, для ведення садівництва.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що громадяни, яким було надано земельні ділянки №№1205,НОМЕР_2,НОМЕР_3, НОМЕР_4, не скористались можливістю, та не звернулись до відповідних державних органів для реєстрації речових прав на відповідні земельні ділянки з огляду на що, вбачається, що громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, та їх правонаступники (спадкоємці) не виявили жодного інтересу до переданих за рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 року №257 земельних ділянок НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3, НОМЕР_4.
Колегія апеляційного господарського суду керувалася тими мотивами, що позивачем не заявлялися позовні вимоги щодо визнання незаконним, чи недійсним даного рішення, оскільки мова йде лише про скасування даного рішення, до законності якого (на момент прийняття) немає претензій, тому позивачем обраний інший спосіб захисту прав та інтересів - "припинення правовідношення".
Позовна давність визнана судом апеляційної інстанції не пропущеною, оскільки почала перебіг з прийняттям Закону від 02.06.2015 року, за яким абзац 2 п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України був викладений в новій редакції: "Установити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року "Про приватизацію земельних ділянок, є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)".
Харківська міська рада в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.
Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов суперечливих висновків, оскільки зазначив, що в осіб, визначених у додатку до спірного рішення виконкому не виникло права власності на земельні ділянки, одночасно вказав, що способом захисту в спірному випадку є припинення правовідношення; доводить, що спірним рішенням виконкому не визначені строки отримання документів, що посвідчують право власності особам, зазначеним у додатку до цього рішення, що не позбавляє цих осіб оформити за зареєструвати право власності у будь-який час.
Заявник наводить мотиви рішення господарського суду першої інстанції та стверджує, що апеляційний господарський суд не обґрунтував порушення спірним рішенням прав та інтересів позивача, а також невідповідність акту вимогам законодавства.
Крім того, заявник вважає, що в спірному випадку наявні підстави для застосування позовної давності та відмови в позові з підстав її пропуску, оскільки висновки апеляційного господарського суду про початок перебігу позовної давності з прийняттям закону від 02.06.2015 не вірні.
Ухвалою від 15.03.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга Харківської міської ради прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 30.03.2017.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996р. №257 (далі - спірне рішення) про передачу у приватну власність земельних ділянок, було вирішено, зокрема "Передати громадянам України, які являються членами садівничих товариств масиву "Дружба колективів", згідно з додатком, у приватну власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 для ведення садівництва".
Зазначене рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів про передачу в приватну власність земельних ділянок є предметом даного спору.
Касаційна інстанція вважає, що висновки судів при вирішенні спору не відповідають закону з наступних мотивів.
Апеляційний господарський суд вказав, що в спірному випадку позивач не заявляв позовні вимоги щодо визнання незаконним, чи недійсним даного рішення, оскільки мова йде лише про скасування даного рішення, до законності якого (на момент прийняття) немає претензій, тому позивачем обраний інший спосіб захисту прав та інтересів - "припинення правовідношення".
Припинення правовідношення на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії правового титулу, як підстави виникнення такого права, яким у даному випадку є спірне рішення, що спрямоване на захист власного права чи інтересу позивача.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами, що регулюють земельні відносини.
Чинний Земельний кодекс України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 ЗК України).
Сервисы для юристов