Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №916/4566/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 916/4566/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Горьової Н.М. дов. б/н від 17.12.2014

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015

у справі №916/4566/14 Господарського суду Одеської області

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про визнання недійсним акту, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" про:

- визнання недійсним та скасування акту "Аналіз стічної води" від 06.08.2014;

- визнання безпідставно нарахованої суми у розмірі 6540 грн. 96 коп. щодо оплати підвищеного тарифу за скид ненормативно-очищених стічних вод;

- визнання незаконними дії відповідача щодо відключення позивача від систем водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача відновити послуги водовідведення за названою адресою.

Заявою від 28.01.2015 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд:

- визнати недійсним акт "Аналіз стічної води" від 06.08.2014;

- скасувати вимогу № 6179 від 21.08.2014 про сплату підвищеного тарифу за скид ненормативно-очищених стічних вод у розмірі 6 540,96 грн.;

- зобов'язати відповідача відновити послуги водовідведення ФОП за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2015 (суддя Щавинська Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (судді: Шевченко В.В., Ярош А.І., Петров М.С.), у задоволені позову відмовлено.

Судові рішення суду мотивовані тим, що позивач не довів належними доказами той факт, що відповідач здійснив відбір стічних вод та склав акт "Аналіз стічних вод" від 06.08.2014 з порушеннями норм чинного законодавства, а також позивачем не доведено неправомірних дій відповідача щодо встановлення підвищеної плати за скид понад нормативно забруднених стічних вод та щодо відключення позивача від мережі водопостачання, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні. Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанція відхилила подані позивачем додаткові докази, оскільки останній не обґрунтував неможливість подання цих доказів у суді першої інстанції, крім того, докази подані у незавірених копіях.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не повністю дослідили докази у справі, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, що в свою чергу зумовило неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, суди попередніх інстанцій відхилили як доказ відсутності позивача при відборі проб води 06.08.2014 довідку від вказаної дати про перебування позивача на огляді у сімейного лікаря та направлення на здачу аналізів. Зазначені проби відбиралися не з контрольного колодязя, а з іншого, в якій стікають води інших абонентів, крім того є незрозумілим визначення відповідачем показників нормативного скиду при проведенні оспорюваного розрахунку.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" просить оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.