Постанова ВГСУ від 28.05.2015 року у справі №910/19384/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 910/19384/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Київстар"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2015у справі№ 910/19384/14за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Дівіна" Приватного акціонерного товариства "Київстар" стягнення 6 704 303,50 грн.за участю представників сторін:позивача: відповідача:Нестеришин Т.С. Алдошина Н.О.; Конопля А.М.ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівіна" (далі - ТОВ Дівіна) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - ПАТ "Київстар") про стягнення 6 704 303,50 грн., з яких: 3 491 768,25 грн основної заборгованості по орендній платі, 6 381,66 грн заборгованість за комунальні послуги, 296 658,84 грн пеня, 3 11 586,44 грн інфляційні нарахування, 43718,23 грн 3% річних та 2 554 190,08 грн неустойки за час прострочення повернення приміщення з оренди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2015 (суддя Васильченко Т.С.) в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення орендної плати та комунальних платежів, а також нарахованих на ці суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд виходив з того, що відсутні правові підстави вимагати з відповідача внесення плати за користування майном, а також за комунальні послуги, оскільки з 19.02.2014 по дату закінчення строку оренди відповідач не користувався об'єктом оренди через обставини, за які він не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення неустойки за прострочення повернення приміщення з оренди, суд посилався на відсутність вини відповідача у несвоєчасному поверненні об'єкта оренди позивачу та, відповідно, неможливості передати об'єкт оренди позивачу раніше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 (судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) рішення скасовано, позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що відповідач не довів неможливість використання орендованого приміщення у спірний період та вчасного його повернення, а тому зобов'язаний сплатити позивачу за цей період орендну плату та комунальні платежі, нараховану на ці суми пеню, 3% річних та інфляційних втрат, а також неустойку за прострочення повернення об'єкту оренди.

Не погоджуючись з постановою, ПАТ "Київстар" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 21.05.2015 оголошено перерву до 28.05.2015. У зв'язку із зміною складу колегії суддів 28.05.2015 розгляд справи починався заново.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.06.2011 між ТОВ "Дівіна" (Орендодавець) та ПАТ "Київстар" (Орендар) укладено договір оренди № 21210 (далі - Договір оренди) нежилого приміщення № 78 (в літ. А), загальною площею 363,6 кв.м., яке займає 3 поверхи приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 13 (літ. "А"), за умовами якого, орендодавець зобов'язався передати орендарю, в строкове платне користування об'єкт оренди, а орендар зобов'язався прийняти об'єкт оренди та сплачувати орендодавцю орендну плату за користування ним (пункт 1.1 Договору оренди).

Пунктом 2.1 Договору оренди передбачено, що об'єкт оренди надається орендарю з метою розміщення центру обслуговування абонентів, офісу, технологічного обладнання, магазину, а також надання послуг та продажу непродовольчих товарів.

Об'єкт оренди надається в строкове платне користування з дати підписання сторонами акту приймання-передачі в строкове платне користування об'єкта оренди строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 22 травня 2014 (п. 2.2 договору).

Майно, що є предметом договору оренди, передане позивачем відповідачеві за актом передачі від 23.06.2011, що є додатком № 2 до Договору оренди.

Фактичною датою повернення об'єкта оренди є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту повернення, який є невід'ємною частиною договору (пункт 3.5 Договору оренди).

Пунктами 5.1, 5.1.1 Договору оренди сторони погодили щомісячну орендну плату за користування об'єктом оренди.

Вартість комунальних послуг не включається у розмір щомісячної орендної плати. Орендар зобов'язаний оплачувати комунальні послуги згідно виставлених рахунків або інших документів протягом 10 банківських днів з моменту надання позивачем відповідних рахунків (пункт 5.5 Договору оренди).

Сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його укладання і діє до 22.05.2014 включно. Якщо на дату закінчення строку дії цього договору які-небудь із зобов'язань сторін не виконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання (пункт 10.1 Договору оренди).

Судами встановлено, що 20.06.2014 орендар повернув, а орендодавець прийняв зі строкового платного користування об'єкт оренди по даному договору.

Втім, звертаючись з позовом до суду позивача стверджував, що в період з 01.03.2014 по 22.05.2014 відповідач не сплатив орендну плату та комунальні платежі за Договором оренди.

Відповідач, в свою чергу зазначив, що не зобов'язаний платити орендні та комунальні платежі за вказаний період, оскільки з не залежних від нього причин не міг користувався орендованим приміщенням в цей період. Дані твердження відповідач обґрунтовував тим, що з 21.11.2013 у місті Києві відбувались мирні зібрання, а у лютому 2014 у м. Києві відбулось протистояння між силовиками та протестувальниками, при цьому активістами було зайнято адміністративні та офісні приміщення на Майдані Незалежності та вулиці Хрещатик, в тому числі і приміщення орендоване відповідачем. Відповідач стверджував, що про захоплення 19.02.2014 об'єкту оренди відповідач одразу ж повідомив позивача та правоохоронні органи. Відповідач наполягає, що станом на дату припинення дії договору 22.05.2014 об'єкт оренди був зайнятий мітингувальниками, що позбавило його можливості доступу до приміщень об'єкту оренди та можливості повернути об'єкт оренди вчасно.

Відповідно до приписів статті 759 ЦК України договором оренди є договір, за умовами якого одна сторона, орендодавець, передає іншій стороні, орендарю, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Дана норма кореспондується із статтею 283 ГК України, якою визначено, що за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні орендареві за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності та передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів пунктів 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Підстави звільнення наймача від орендної плати встановлено частиною шостою статті 762 ЦК України, яка передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути ним використано через обставини, за які він не відповідає.

Отже, за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 762 ЦК України (неможливість використання орендованого майна через обставини, за які орендар не відповідає), орендар звільняється від сплати орендної плати.