Постанова ВГСУ від 28.03.2017 року у справі №910/18199/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 910/18199/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів:Поляк О.І., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" (далі ТОВ "Санофі-Авентіс Україна")на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016у справі№ 910/18199/16Господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ілта" (далі ТОВ "Ілта")доТОВ "Санофі-Авентіс Україна"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаПублічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група")простягнення 498687,50грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи:Марусенко Ю.Г. (дов. від 23.01.2017) Чернявський Л.Є. (дов. від 13.03.2017), Каракулов М.А. (дов. від 11.10.2016) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Сівакова В.В.) від 20.10.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.) від 13.12.2016, у справі №910/18199/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" на користь ТОВ "Ілта" страхову суму в загальному розмірі 498687,50грн та 7480,31грн витрат по сплаті судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.610 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній докази, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга належить до часткового задоволення з огляду на таке.

ТОВ "Ілта" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" про стягнення страхової суми в розмірі 249343,75грн за автомобіль НОМЕР_1 та страхової суми в розмірі 249343,75грн за автомобіль НОМЕР_2.

Позовні вимоги умотивовані тим, що 20.03.2012 між сторонами укладено договір з оперативного лізингу парку транспортних засобів №138812, відповідно до якого відповідачу передано в лізинг вищезазначені два автомобілі строком до 29.05.2016. Позивач на виконання умов п.4.1. договору застрахував об'єкти лізингу за договорами №28-0199-01407 від 05.11.2012 та №28-0199-01408 від 05.11.2014. Відповідач 21.05.2015 повідомив позивача про настання страхового випадку по зазначеним автомобілям, які були залишені відповідачем у липні 2014 року у м. Луганськ, з підстав відсутності можливості їх евакуації із зони проведення АТО. При цьому відповідачем не було прийнято рішення щодо доцільності своєчасного вивозу орендованих автомобілів. Позивач вважає, що оскільки події в м. Луганськ та цілком в регіоні не відбувались миттєво, така поведінка відповідача свідчить про свідоме невиконання ним зобов'язань щодо користування транспортними засобами з розумною обережністю. По отриманні від відповідача вказаного повідомлення позивач одразу повідомив страхову компанію про дані події та звернувся до правоохоронних органів замість відповідача, який відмовився від вчинення цих дій. 29.01.2016 від страхової компанії отримано відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з тим, що договором страхування не покривається заявлений випадок, оскільки територія на якій стався цей випадок є тимчасово окупованою територією. Умовами договору лізингу передбачено, що у разі втрати транспортного засобу внаслідок неналежного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором та відмови страхової компанії у виплаті суми відшкодування з таких підстав, відповідач має відшкодувати лізингодавцю суму, що відповідає страховій сумі такого транспортного засобу. Позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити страхові суми, проте відповідач відмовив у такій виплаті.

Судами встановлено таке.

20.03.2012 між ТОВ "Ілта" (лізингодавець) та ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" (лізингоодержувач) було укладено договір з оперативного лізингу парку транспортних засобів №138812 (далі договір лізингу).

Відповідно до п.1.1. договору лізингу лізингодавець має надати в лізинг лізингоодержувачу транспортні засоби, вказані у лізингових протоколах.

Згідно з п.2.2. договору лізингу транспортний засіб вважається взятим лізингоодержувачем у лізинг від лізингодавця на умовах цього договору з дати підписання акта приймання-передачі лізингоодержувачем та лізингодавцем. Датою передачі транспортного засобу вважається дата підписання акта приймання-передачі сторонами.

Згідно з п.4.1. договору лізингу лізингодавець за власні кошти та на власне ім'я страхує транспортні засоби у прийнятній для лізингодавця страховій компанії із доброю репутацією. Страховка має бути дійсною з моменту надання ТЗ лізингоодержувачу та протягом всього терміну користування ТЗ лізингоодержувачем.

Відповідно до п.п."а" п.5.1.3. договору лізингу лізингоодержувач зобов'язаний користуватися транспортним засобом з розумною обережністю, уберігати його від будь-яких пошкоджень, втрат, включаючи крадіжки, та жодним чином не псувати транспортний засіб.

Пунктом 4.8. договору лізингу сторонами визначено, що у разі, якщо неотримання лізингодавцем від страхової компанії страхових виплат (відшкодувань), пов'язаних з пошкодженням, знищенням та/або втратою (в т.ч. крадіжкою) транспортного засобу під час перебування його в користуванні лізингоодержувача, було спричинено невиконанням/неналежним виконанням лізингоодержувачем своїх зобов'язань, передбачених цим договором та/або ненаданням вказаних у п.5.1.3. (е) документів лізингоодержувач у випадку повної втрати (в т.ч. крадіжки) чи конструктивної загибелі транспортного засобу відшкодовує лізингодавцю суму, що відповідає страховій сумі щодо такого транспортного засобу на момент укладання відповідного договору страхування.

Відповідно до додатків до Генерального договору №28-0199-01408/0782 від 05.05.2015 та №28-0199-01408/0813 від 05.05.2015 страхова сума по виду страхування "ПДТО" на вищенаведені автомобілі встановлена у загальному розмірі 498687,50грн (по 249343,75грн за кожен автомобіль).

Відповідно до актів приймання-передачі транспортного засобу №3 від 29.05.2012 позивачем передано у лізинг автомобіль марки Skoda Fabia Ambiente 1,4i/63kW, сірого кольору, державний номер НОМЕР_3 та автомобіль марки Skoda Fabia Ambiente 1,4i/63kW, колір - бежевий металік, державний номер НОМЕР_4.

Поряд з цим, між позивачем та ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" укладено Генеральний договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №28-0199-01408 від 03.11.2014.

05.05.2015 року підписано додаток до Генерального договору за №28-0199-01408/0813, предметом якого є страхування транспортного засобу Skoda Fabia 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_4 та додаток до Генерального договору за №28-0199-01408/0782, предметом якого є страхування транспортного засобу Skoda Fabia 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до пункту 2 Генерального договору страхування №28-0199-01408 від 03.11.2014 та додатку до нього до страхових випадків віднесено:

викрадення - незаконне заволодіння застрахованим ТЗ з будь-якою метою, а також пошкодження застрахованого ТЗ, отримані внаслідок незаконного заволодіння;

ПДТО (протиправні дії третіх осіб) - дії будь-яких третіх осіб, спрямовані проти майна страхувальника, а саме умисне або необережне знищення чи пошкодження ТЗ, його ДО, крадіжка частин, вузлів, деталей, агрегатів, додаткового обладнання ТЗ (крім незаконного заволодіння ТЗ), підпал.

Згідно з п.8.1. Генерального договору страхування №28-0199-01408 від 03.11.2014 договором покриваються тільки ті страхові випадки, які сталися зокрема в межах території України (за винятком тимчасово окупованих територій, відповідно до чинного законодавства України).

26.05.2015 позивач звернувся до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" із заявами про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в яких зазначив, що за адресами: м. Луганськ, вул. П'ятеркіна, 6, сталося викрадення автомобіля Skoda Fabia 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_4 та м. Луганськ, вул. Тухачевського, 4, сталося викрадення автомобіля Skoda Fabia 1.4, реєстраційний номер НОМЕР_3.

ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" листами №03/0490 та №03/0491 від 29.01.2016 повідомило позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Суди встановили, що спір виник в зв'язку порушенням, на думку позивача, відповідачем умови договору лізингу внаслідок невивезення автомобілів з тимчасово окупованої території України, що спричинило викрадення цих автомобілів, а тому відповідач має відшкодувати позивачу 498687,50грн.