ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2017 року Справа № 915/577/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Грек Б.М., Вовк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Руслана Володимировича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 та рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2016 у справі № 915/577/15 господарського суду Миколаївської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" докомпанії "Sandypool Limited"третя особаприватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Нікітін Руслан Володимировичпровизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,за участю представників
позивача: Мандригеля Р.С.,
відповідача: не з'явились,
третьої особи: Білецького О.П.,
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до компанії "Sandypool Limited" (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Р.В.), з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, про визнання виконавчого напису нотаріуса (про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" на користь компанії "Sandypool Limited" заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 в сумі 26 269, 63 дол. США за період з 04.02.2015 по 22.03.2015 та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн.) таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.08.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016, позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.03.2015 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Русланом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 187, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" на користь компанії "Sandypool Limited" заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків в сумі 26 269, 63 доларів США за період з 04.02.2015 по 22.03.2015 за кредитним договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 зі змінами та доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, третя особа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Компанією "Sandypool Limited" (кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" (позичальником) 30.03.2010 укладено кредитний договір № S/30/03/10 та додаткові угоди до нього від 25.05.2010 № 1, від 05.11.2010 № 1, від 17.05.2011 № 2, від 23.06.2011 № 3, від 27.08.2012 № 4, від 15.04.2013 № 5, від 11.10.2013 № 6, відповідно до умов яких кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 10 000 000 дол. США для поповнення обігових коштів, а позичальник - повернути їх до 31.12.2020 включно та за користування ними сплатити відсотки за ставкою 5,2 % річних.
Згідно з п. 2.1 договору надання коштів здійснюється кредитором після реєстрації даного договору Управлінням Національного банку України в Миколаївській області та отримання позичальником реєстраційного свідоцтва.
Згідно з п.п. 3.2.3 договору (в редакції додаткової угоди від 23.06.2011 № 3) позичальник зобов'язується погашати відсотки за користування кредитом за фактичний період користування кредитом на фактичну суму заборгованості з розрахунку 5,2 % річних щомісяця в останній день поточного місяця за поточний місяць, а також у день повернення заборгованості по кредиту в повній сумі.
Пунктами 6.1, 9.1 договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань сторону несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та даним договором; відносини, не врегульовані даним договором, регламентуються чинним законодавством України.
Укладений договір та додаткові угоди до нього зареєстровано Управлінням Національного банку України в Миколаївській області, про що видано реєстраційне свідоцтво від 12.04.2010 № 6 з додатками від 24.11.2010 № 1, від 15.08.2011 № 2.
До приватного нотаріуса Нікітіна Руслана Володимировича від Компанії "Sandypool Limited" 22.03.2015 надійшла заява про вчинення виконавчого напису нотаріуса про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 зі змінами та доповненнями в сумі 26 269, 84 доларів США та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн.
До заяви стягувачем були додані: 1) оригінал кредитного договору № S/30/03/10 від 30.03.2010 та додаткові угоди до нього № 1-6; 2) оригінал виписки № 9 від 17.02.2015 по кредитному договору № S/30/03/10 від 30.03.2010; 3) оригінал Висновку № 9/08/12 від 20.01.2015 експертного економічного дослідження документів фінансово-кредитних операцій; 4) довіреність представника Компанії "Sandypool Limited"; 5) свідоцтво від 19.03.2015, видане приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С. про те, що ним на підставі ст. 84 Закону України "Про нотаріат" 03.03.2015 передано заяву Компанії "Sandypool Limited" товариству з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера". Заява містила відомості щодо необхідності перерахування суми заборгованості за кредитним договором в семиденний термін після одержання заяви.
На підставі зазначеної заяви та доданих до неї документів приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. 22.03.2015 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 187, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" на користь компанії "Sandypool Limited" заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам в сумі 26 269, 63 дол. США за період з 04.02.2015 по 22.03.2015 за кредитним договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 зі змінами та доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн.
Посилаючись на те, що договір № S/30/03/10 від 30.03.2010 не є за своєю правовою природою договором кредиту, відповідач не є а ні банком, а ні фінансовою установою в розумінні чинного законодавства України, та вказуючи при цьому, що надані нотаріусу документи не підтверджували та не могли підтверджувати безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання зазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач звернувся з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач є резидентом Республіки Кіпр, але не є банком або іншою фінансовою установою за законодавством України, а договір № S/30/03/10 від 30.03.2010 не є за своєю правовою природою договором кредиту, у зв'язку з чим до правовідносин, які виникли між сторонами, слід застосувати положення цивільного законодавства щодо позики. Крім цього, в оскаржуваному виконавчому написі зазначено, що заборгованість у зазначеній сумі виникла за період з 04.02.2015 по 22.03.2015, у той час як з доданих до згаданої вище заяви відповідача про вчинення виконавчого напису нотаріусом документів вбачається, що заборгованість виникла саме за період з 30.03.2010 по 01.12.2014. Відтак зміст оспорюваного виконавчого напису нотаріуса не відповідає даним, наявним у поданих третій особі документах, що мають підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.
Відповідно до 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 зазначеного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Сервисы для юристов