Постанова ВГСУ від 23.02.2017 року у справі №922/2242/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 922/2242/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Данилової М.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиГоловного управління Державної казначейської служби України у Луганській областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.10.2016у справі№ 922/2242/15Господарського суду Луганської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал"доУправління житлово-комунального господарства Брянківської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаГоловного управління Державної казначейської служби України у Луганській областіпро стягнення 1233581грнза скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал"на діїГоловного управління Державної казначейської служби України у Луганській областів судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи:не з'явились не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.08.2016 (суддя Голенко І.П.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Сгара Е.В., судді - М'ясищев А.М., Склярук О.І.) від 24.10.2016, у справі №922/2242/15:

- задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" №412 від 15.07.2016 на дії органу Державної казначейської служби України;

- визнано дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області неправомірними;

- зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби в Луганській області прийняти до виконання наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області у справі №922/2242/15.

В касаційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області просить скасувати ухвалені по справі судові акти та відмовити в задоволенні скарги позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.1 п.9 розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, ст.ст.3, 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", ст.ст.2, 3 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.4, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Представники сторін та третьої особи не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

Судами встановлено таке.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.05.2015 у справі №922/2242/15 позов задоволено частково; стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" борг в сумі 986470,44грн, з яких 708555,44грн за договором підряду від 23.05.2013 №85, 99900,00грн за договором підряду від 22.07.2013 №198, 18116,00грн за договором підряду від 22.07.2013 №199, 60000,00грн за договором підряду від 22.07.2013 №200, 99899,00грн за договором підряду від 22.07.2013 №201, інфляційні втрати в сумі 542558,74грн, 3% річних в сумі 26594,16грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 31132,47грн, про що 08.06.2015 було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.02.2016 роз'яснено рішення від 26.05.2015 у справі №922/2242/15; стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал": - борг в сумі 986470,44грн, який складається з: заборгованості за договором підряду від 23.05.2013 №85 в сумі 708555,44грн, заборгованості за договором підряду від 22.07.2013 №198 в сумі 99900,00грн, заборгованості за договором підряду від 22.07.2013 № 199 в сумі 18116,00грн, заборгованості за договором підряду від 22.07.2013 №200 в сумі 60000,00грн, заборгованості за договором підряду від 22.07.2013 №201 в сумі 99899,00грн; - інфляційні втрати в сумі 542558,74грн, - 3% річних в сумі 26594,16грн, - витрати зі сплати судового збору в сумі 31132,47грн.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача за рішенням, складає 1586755,81грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" звернулось до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Луганської області у справі №922/2242/15 від 08.06.2015.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області листом від 30.06.2016 №15-04/2992 повернуло на адресу стягувача наказ Господарського суду Луганської області у справі №922/2242/15 від 08.06.2015 без виконання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" звернулось до суду зі скаргою на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якій скаржник просить: визнати неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області, які полягають у відмові виконання рішення Господарського суду Луганської області у справі №922/2242/15 від 26.05.2016 та поверненні без виконання наказу від 08.06.2015 №922/2242/15; зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби в Луганській області прийняти до виконання наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області у справі №922/2242/15.

Задовольняючи скаргу позивача, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 частиною 3 статтею 129 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

За приписом ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.