ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2016 року Справа № 909/772/15
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.11.2015у справі№ 909/772/15 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД"до1)товариства з обмеженою відповідальністю "Аріон", 2)приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"
простягнення матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у сумі 255273,65 грн.за участю представників сторінвід позивача:не з'явились, від відповідача 1:Шиманська Н.С. (довіреність від 27.07.2015 № б/н),від відповідача 2:не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" у липні 2015 року звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аріон" про стягнення 255273,65 грн. матеріальної шкоди.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2015 у справі № 909/772/15 (суддя Гриняк Б.П.) залучено до участі у справі в якості другого відповідача приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС".
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2015 у справі № 909/772/15 (суддя Гриняк Б.П.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аріон" та приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про стягнення 255273,65 грн. матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задоволено. Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Аріон" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" 255273,65 грн. матеріальної шкоди та 5105,47 грн. судового збору.
Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, тому позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 у справі № 909/772/15 (у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. - головуючого, Дубник О.П., Матущака О.І.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2015 скасовано, і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аріон" 4212,01 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 у справі № 909/772/15 Господарського суду Івано-Франківської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Еконо ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2015, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2015 у справі № 909/772/15 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача 1, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що 20.08.2014 о 14.00 год. у с. Вістова, Калуського району, Івано-Франківської області, по вул. Січових Стрільців, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ГАЗ 3307-12, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, власником вказаного автомобіля є TOB "Аріон" та Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, власником вказаного автомобіля є TOB "Еконо ЛТД".
Внаслідок зазначеного ДТП, автомобіль Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження, зокрема, деформовано ліве дзеркало заднього виду, подряпини лівих дверей, кут передньої лівої частини причепа, розірвано тент, пошкоджено лівий борт та дах напівпричепа, що підтверджується довідкою ДАІ.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15.10.2014 у справі № 341/2106/14-п ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Крім цього, судами встановлено, що на час ДТП між відповідачем 1 та відповідачем 2 діяв договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2014 № АІ/6569917. Згідно з умовами договору, відповідач 2 застрахував цивільну відповідальність відповідача 1 перед третіми особами при використанні транспортного засобу ГАЗ 3307, д.н.з. НОМЕР_1, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи не міститься страховий акт, звіт про оцінку колісного транспортного засобу, учасника ДТП, чи будь-який інший документ, який підтверджував б розмір заподіяних збитків транспортному засобу позивача.
Позивач, посилаючись на статті 22, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 1 матеріальну шкоду у розмірі 280379,12 грн. (вартість ремонтних робіт автомобіля Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_2, що складає 45667,25 грн. та вартість ремонтних робіт напівпричепа "КРОНЕ", д.н.з. НОМЕР_3, що складає 209606,40 грн.)
Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
За загальним правилом розмір відшкодування шкоди встановлюється законом або домовленістю сторін, а у разі наявності спору між сторонами - судом.
Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано главою 82 Цивільного кодексу України. Крім цього, відповідні роз'яснення надано у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 N 6, відповідно до яких, при визначенні розміру шкоди враховується розмір майнової шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілого. Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або приниження нематеріальних благ (життя, здоров'я тощо).
Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої майну особи в результаті ДТП, та визначаючи розмір такої шкоди, судам слід звернути увагу на положення статті 1192 Цивільного кодексу України, згідно з яким, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 N 6 вказано, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.
Сервисы для юристов