ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2015 року Справа № 916/1582/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.,
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса,
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2015
та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015
зі справи № 916/1582/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі - Товариство), м. Москва Російської Федерації,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець)
про стягнення 73 080 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням подальших уточнень позовних вимог) про стягнення з Підприємця 73 080 грн. компенсації за порушення його майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "Маша и Медведь".
Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 418, 435, 440, 443, 1109, 1108 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано порушенням майнових прав позивача на персонаж "Маша" шляхом продажу відповідного товару - "Цукерки - годинник "Маша и Медведь", який містить малюнок із зображенням названого об'єкта авторського права, що є самостійною складовою аудіовізуального твору "Маша и Медведь".
Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2015 (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 3, 435, 440, 443 ЦК України та статей 8, 1, 9, 15, 31, 32, 52 Закону № 3792 мотивовано тим, що стягнення з відповідача компенсації за порушення ним авторських прав позивача шляхом продажу однієї одиниці товару - цукерок під назвою "Цукерки - годинник "Маша и Медведь", прибуток від реалізації якої склав 0,48 грн., не може відповідати критеріям справедливості, добросовісності та розумності як загальним засадам цивільного законодавства, встановленим статтею 3 ЦК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий суддя, судді Будішевська Л.О., Лавриненко Л.В.) рішення місцевого суду зі справи скасовано та позов задоволено частково: з Підприємця на користь Товариства стягнуто 12 180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав; у решті позовних вимог відмовлено. Постанову апеляційного суду з посиланням на приписи статей 3, 418, 426, 431, 435, 440, 441, 443 ЦК України та статей 8, 9, 15, 31, 50, 52 Закону № 3792 мотивовано порушенням Підприємцем майнових авторських прав позивача та наявністю підстав для стягнення компенсації у визначеному апеляційним судом розмірі.
Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий суддя, судді Будішевська Л.О., Лавриненко Л.В.) з Підприємця на користь Товариства стягнуто по 150,30 грн. судового збору за розгляд його апеляційної та касаційної скарг на рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014, що мотивовано неприйняттям раніше рішення щодо стягнення судового збору за розгляд згаданих скарг.
У касаційній скарзі Підприємець просить Вищий господарський суд України згадані постанову і додаткову постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду зі справи залишити в силі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники учасників у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим судом у справі встановлено, що:
- 01.04.2008 товариством з обмеженою відповідальністю "Студія "АНИМАКОРД" (замовник; далі - Студія) та ОСОБА_4 (автор-виконавець; далі - ОСОБА_4) укладено авторський договір замовлення № ОК-2/2008 (далі - Авторський договір);
- відповідно до пункту 1.3 акта прийому-передачі робіт від 23.09.2008 до Авторського договору автор-виконавець передав виключне право на сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу "Маша и Медведь" ("Первая встреча", "Весело-весело встретим Новый год", "До весны не будить", "Ловись, рыбка", "Весна пришла", "Позвони мне, позвони", "С волками жить", "Следы невиданных зверей") в повному обсязі замовнику;
- 12.05.2008 на підставі службового завдання № 1/МиМ-С1 Студією доручено режисеру-постановнику ОСОБА_5 створити авторським трудом творчого колективу службовий аудіовізуальний анімаційний твір - серію анімаційного серіалу "Маша и Медведь" під робочою назвою "Первая встреча", що підтверджується актом приймання фільму від 06.01.2009 до службового завдання;
- 08.06.2010 Товариством (ліцензіат) та громадянином ОСОБА_4 (ліцензіар) укладено ліцензійний договір про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія) № ЛД-1/2010 (далі - Ліцензійний договір); беручи до уваги те, що ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків "Маша и Медведь", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша и Медведь", ці малюнки, а також DVD-диск із записом вказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу "Маша и Медведь" використовуються для ідентифікації предмета цього договору і є його невід'ємною частиною, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (творів) у своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах цього договору виключне право на використання персонажів;
- згідно з пунктом 1.1 Ліцензійного договору ліцензіар надає ліцензіату на строк дії цього договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених договором межах, на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими договором, іншим особам;
Сервисы для юристов