Постанова ВГСУ від 20.04.2016 року у справі №913/224/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 913/224/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі № 913/224/14 Господарського суду Луганської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ в особі філії АТ "Укрексімбанк" м. Луганськ, до Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області, про стягнення 58 882 947, 86 грн, 34 590 476,80 доларів США, 9 176 482,38 євро,

за участю представників сторін:

позивача - Ісаєва Л.М. (дов. № 010-01/9767 від 14.12.12);

відповідача - не з'явились,

в с т а н о в и в:

У січні 2014 року позивач ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганськ, пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" про стягнення 58 882 947, 86 грн., 34 590 476,80 доларів США, 9 176 482,38 євро.

Вказував, що 06.07.07 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний експортно- імпортний банк України") та ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" (правонаступником якого є ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій") було укладено генеральну угоду № 6107N2, яка регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми розвитку діяльності позичальника та містить усі напрями його діяльності, зазначені в бізнес-плані позичальника.

Зазначав, що в рамках кредитної угоди № 18105К21/2109 від 30.09.05 були укладені наступні договори: кредитний договір № 6107К9 від 18.05.07; кредитний договір № 6107К14 від 06.07.07; кредитний договір № 6107К15 від 10.07.07 кредитний договір № 6108К1 від 15.02.08; кредитний договір № 6108К7 від 14.05.08 та кредитний договір № 6109К4 від 09.02.09.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині дотримання строків повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 58 882 947,86 грн., 34 590 476,80 доларів США, 9 176 482,38 євро, з яких: заборгованість за кредитами - 52 797 945,11 грн., 32 381 765,77 доларів США та 8 600 000 євро; заборгованість за процентами - 3 649 631,44 грн., 1 413 940,25 доларів США та 365 500,02 євро; прострочена заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитом - 1 093 313,59 грн.; пеня за прострочення основного боргу (по кредиту) - 1 239 285,10 грн., 760 072,00 доларів США та 201 861,11 євро; пеня за прострочення процентів - 89 186,14 грн., 34 698,78 доларів США та 9 121євро; пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом - 13 586,48 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10 червня 2014 року (колегія суддів у складі: Лісовицького Є.А. - головуючого, Василенко Т.А., Віннікова С.В.) позов задоволено частково.

Вирішено стягнути з ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганськ, заборгованість за кредитами - 52 797 945,11 грн., 32 381 765,77 доларів США та 8 600 000 євро, заборгованість за процентами - 3 522 766,38 грн., 1 413 940,25 доларів США та 365 500,02 євро, прострочену заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитами - 1 093 313,59 грн., пеню за прострочення основного боргу (по кредиту) - 1 239 285,10 грн., 760 072,00 доларів США, 201 861,11 євро, пеню за прострочення процентів - 89 186,14 грн., 34 698,78 доларів США, 9 121,00 євро, пеню за прострочення комісії за управління кредитами - 13 586,48 грн., витрати по сплаті судового збору - 73 080 грн.

В решті позову провадження у справі припинено.

Рішення в частині задоволення позову мотивоване посиланнями на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитами та комісії за управління кредитами, що є підставою для покладення на нього обов'язку по їх сплаті разом з нарахованою пенею.

Рішення в частині припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 126 865,06 грн. обґрунтоване відсутністю між сторонами предмету спору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року (колегія суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючого, Геза Т.Д., Склярук О.І.) рішення місцевого суду змінено, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"Позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганську, до ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії AT "Укрексімбанк" в м. Луганську заборгованість за кредитами - 52 797 945,11 грн., 32 381 765,77 доларів США, 8 600 000 євро, заборгованість за процентами - 3 522 766,38 грн., 1 413 940,25 доларів США, 365 500,02 євро, заборгованість за нарахованою комісією за управління кредитами - 1 093 313,59 грн., пеню за прострочення основного боргу (по кредиту) - 1 203 503,85 грн., пеню за прострочення процентів - 87 484,92 грн., пеню за прострочення комісії за управління кредитами - 13 008,97 грн., судовий збір - 71 632,19 грн.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 71 724, 68 грн. заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом.

В задоволенні решти вимог відмовити."

Постанова в частині часткової відмови в задоволенні вимог про стягнення пені обґрунтована посиланнями на ту обставину, що позивачем заявлено вимоги про стягнення пені в іноземній валюті - доларах США та євро, що є порушенням вимог ст.ст. 192, 533 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'зань".

Також апеляційний суд виходив з того, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено борг за процентами в сумі 71 724, 68 грн., що відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у зв'язку з відсутністю спору між сторонами у вказаній частині вимог, а 55 140,38 грн. боргу було сплачено відповідачем до порушення провадження у справі місцевим судом, що є наслідком відмови в задоволенні означених вимог, а не припинення провадження, як помилково вважав суд першої інстанції.