ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2017 року Справа № 904/1298/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м.Київ (далі - Банк),
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2016 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017
зі справи № 904/1298/16
за позовом Банку в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мед-Сервіс", м. Дніпро (далі - Фірма),
про стягнення заборгованості,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватне акціонерне товариство "Альба Україна", м. Бориспіль Київської області (далі - Товариство).
Судове засідання проведено за участю представників:
Банку - Савчука О.Г.,
Фірми - не з'яв.,
Товариства - не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення 3 456 125, 75 грн., з яких: 1 900 378,75 грн. заборгованості; 128 562,56 грн. пені; 102 620,45 грн. - 3% річних та 1 324 563,99 грн. - "інфляційних втрат" у зв'язку з неналежним виконанням Фірмою зобов'язань щодо повного та своєчасного розрахунку за договором купівлі-продажу від 26.08.2010 №778 (далі - Договір), право вимоги за яким у Банку виникло на підставі укладеного з Товариством договору відступлення прав вимоги від 05.06.2014 №70701-20/14-7 (далі - Договір відступлення прав вимоги).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2016 (колегія суддів у складі: Мартинюк С.В. - головуючий, Татарчук В.О. і Петрова В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 (колегія суддів у складі: Широбокова Л.П. - головуючий, Джихур О.В. і Подобєд І.М.), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Банк просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами у вирішенні спору норм матеріального і процесуального права та прийняттям оскаржуваних судових актів з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
Товариством (продавець) та Фірмою (покупець) укладено Договір, за умовами якого:
- продавець зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення у власність покупця, а покупець зобов'язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов Договору (пункт 1.1);
- товар передається по найменуванню та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних (пункт 1.2);
- ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами замовленням і зазначаються у видаткових накладних (пункт 2.4);
Сервисы для юристов