Постанова ВГСУ від 19.06.2014 року у справі №905/5452/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 905/5452/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіБакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Добропільське АТП"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014 рокуу справі№ 905/5452/13господарського судуДонецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Добропільське АТП"доПублічного акціонерного товариства "Транспортні системи України"про визнання договору купівлі-продажу № 12-Доб від 04.01.2012 року недійсним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Добропільське АТП" (далі за текстом - ТОВ "Добропільське АТП") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Транспортні системи України" (далі за текстом - ПАТ "Транспортні системи України") про визнання договору купівлі-продажу № 12-Доб від 04.01.2012 року недійсним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року у справі № 905/5452/13 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Добропільське АТП" про визнання договору купівлі-продажу (поставки) від 04.01.2012 року №12-Доб недійсним відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Транспортні системи України" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року, виключивши з мотивувальної частини оскаржуваного рішення висновок щодо визнання договору купівлі-продажу № 12-Доб від 04.01.2012 року неукладеним.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року у справі № 905/5452/13 апеляційну скаргу ПАТ "Транспортні системи України" задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року у справі № 905/5452/13 змінено, а саме: виключено з мотивувальної частини висновок суду щодо визнання договору купівлі-продажу №12-Доб від 04.01.2012 року неукладеним. Резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року у справі № 905/5452/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Добропільське АТП" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року у справі № 905/5452/13 в частині виключення висновку місцевого господарського суду про, те, що оскаржуваний договір неукладений, а рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2014 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 180, 181, 189 Господарського кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року № 03-05/822 для розгляду касаційної скарги у справі № 905/5452/13 у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., завантаженістю суддів Дроботової Т.Б. та Волковицької Н.О., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2012 року між ПАТ "Транспортні системи України та ТОВ "Добропільське АТП" укладено договір купівлі-продажу № 12-Доб, за умовами якого в порядку та на умовах, передбачених договором Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (далі - товар).

Судами досліджено, що п. 1.2. вказаного вище Договору сторони погодили, що найменування товару, кількість та ціна визначаються в Специфікаціях до договору, яка є невід'ємною його частиною.

Положеннями п. 2.1. Договору сторони погодили, що загальна ціна договору визначається в національній валюті України та дорівнюється сумі загальних цін усіх партій товару, передбаченого Специфікаціями.

Розділом 3 договору сторони визначили умови та строки поставки, згідно п. 3.1. якого поставка товару здійснюється за попередньою домовленістю сторін. Умови поставки - самовивоз транспортом покупця.

Відповідно до п. 3.3. Договору в день поставки покупцю кожної партії товару постачальник передає наступні документи на поставлений товар: видаткову накладну.

Умови оплати сторони визначили Розділом 4 договору, згідно якого п. 4.1 якого договору оплата кожної партії товару проводиться за фактом поставки: шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Постачальника. Строк оплати - 60 днів, але не рідше одного разу на тиждень. Оплата частинами допускається. шляхом видачі векселя.

Форма оплати встановлюється в Специфікації на поставку окремих партій товару та застосовується виключно за сплатою даної партії товару.

Згідно п. 8.1 Договору, останній вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 року (включно), а з фінансових зобов'язань - до повного їх виконання сторонами за договором.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено що, Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України закріплено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ст. ст. 627, 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.