ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2017 року Справа № 910/16672/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Ковтонюк Л.В.,
Корнілової Ж.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос-Україна"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 23.03.2017 р. (суддя Літвінова М.Є.)та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 р. (судді:Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А., Баранець О.М.)у справі№910/16672/16 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмежено відповідальністю "Ларан-07"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос-Україна"про стягнення 71 625 грн. 60 коп.та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос-Україна"до Товариства з обмежено відповідальністю "Ларан-07"простягнення 4 320 грн. 00 коп.за участю представників: від позивача за первісним позовомне з'явилисьвід відповідача за первісним позовомРозпутенко Т.І., довіреність б/н від 20.09.2016 р. Коцар О.М., довіреність б/н від 15.09.2017 р.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Товариство з обмежено відповідальністю "Ларан-07" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілос-Україна" (далі - відповідач) про стягнення 21 600 грн. 00 коп. збитків, 4 320 грн. 00 коп. попередньої оплати та 45 705 грн. 60 коп. неустойки.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що, на думку позивача, відповідач належним чином не виконав роботи за договором №160, внаслідок чого у позивача виникли збитки в розмірі оплати вартості виконання І етапу цих робіт, а також право вимагати повернення авансу за виконання ІІ етапу робіт та сплати неустойки за порушення строку виконання договірних зобов'язань.
В процесі судового розгляду відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою про стягнення 4 320 грн. 00 коп. несплаченої вартості робіт за ІІ етапом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2017 р. у справі №910/16672/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 р., первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 45 705 грн. 60 коп. неустойки. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Підставою прийняття вказаних судових рішень стало те, що, за висновками попередніх судових інстанцій, роботи за І етапом в повному обсязі виконано відповідачем та прийнято позивачем, у зв'язку з чим позивачем не доведено факту завдання йому збитків в розмірі оплати за цей етап, а саме: в розмірі 21 600 грн. 00 коп.
Крім того, суди прийшли до висновку, що договірні правовідносини між сторонами не припинились, що свідчить про передчасність заявлення позовної вимоги про повернення 4 320 грн. 00 коп. попередньої оплати за ІІ етап робіт.
Одночасно з цим, місцевий та апеляційний господарські суди визнали доведеним факт порушення відповідачем встановлених в договорі строків виконання робіт, що стало підставою для стягнення з останнього 45 705 грн. 60 коп. неустойки.
Стосовно зустрічної позовної вимоги про стягнення 4 320 грн. 00 коп. заборгованості з оплати виконання ІІ етапу робіт, попередні судові інстанції зазначили, що в матеріалах справи відсутні докази підписання сторонами акту приймання-передачі робіт за цим етапом, а, отже, виконавцем не доведено, що у замовника виник обов'язок остаточного розрахунку за виконання цього етапу робіт.
Не погодившись з рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та передати справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідач не погоджується з рішеннями попередніх судових інстанцій саме в частині стягнення з нього пені, яка, на думку скаржника, є надмірно великою та нарахована за прострочення виконання не грошового зобов'язання.
Поряд з цим, заявник касаційної скарги вважає, що позивач умисно ухиляється від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за ІІ етапом, а тому вказане не може бути підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2017 р. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 18.09.2017 р.
До касаційної скарги відповідачем додано клопотання про зупинення виконання рішення місцевого господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Вказане клопотання, з огляду на його зміст та на підставі приписів ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України, відхиляється колегією суддів Вищого господарського суду України.
До початку судового розгляду представник позивача в порядку ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення.
У судове засідання 18.09.2017 р. з'явились представники відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі, просили її задовольнити.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2016 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір №160, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати наступні види робіт: - проведення досліджень технології кондиціювання тузлуку та промивних вод від отмоки риби; - розробка технологічної схеми очистки тузлуку та промивної води від отмоки риби, з урахуванням утворення осаду та переробці надлишкового тузлуку в інший продукт; - розробка Рекомендацій на проектування споруд очистки тузлуку та промивної води від отмоки риби з метою їх використання в обертовій системі при засолці риби з утилізацією надлишку очищеного тузлуку та осаду (з подальшими варіантами їх продажу).
Відповідно до п. 2.5 вказаного договору розрахунки за даним договором проводяться наступним чином:
Сервисы для юристов