Постанова ВГСУ від 18.05.2016 року у справі №909/1229/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Справа № 909/1229/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Гольцової Л.А.

за участю представників:

позивача - Гречко Х.М.,

відповідача - Дяківа Д.І.,

третьої особи - Богачова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми "Міф"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2016

та на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015

у справі № 909/1229/15

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області

до Приватної фірми "Міф"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"

про звільнення орендованого майна

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватної фірми "Міф" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про зобов'язання відповідача звільнити частину нежитлових приміщень загальною площею 369 м2, розміщених на першому та другому поверхах адміністративного будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 29.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015 (суддя Калашник В.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (колегія суддів у складі: суддя Дубник О.П. - головуючий, судді Скрипчук О.С., Матущак О.І.), позов задоволено. Зобов'язано відповідача звільнити частину нежитлових приміщень загальною площею 369 м2, розміщених на першому та другому поверхах адміністративного будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 29. Приймаючи рішення, господарські суди виходили з того, що строк дії договору оренди державного майна № 206/05 від 15.09.2005 закінчився 15.09.2015, у зв'язку з чим відповідач безпідставно продовжує займати орендоване приміщення.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2016, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги відповідач стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 57, 77 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 1 Закону України "Про судовий збір". Зокрема відповідач зауважує на тому, що у разу коли власник майна має намір використовувати його для власних потреб, він повинен письмово повідомити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення договору, у той же час на думку відповідача, господарські суди не приділили належної уваги з'ясуванню того чи дійсно майно потрібно було власнику для власних потреб. Також, скаржник зазначає про те, що позовну заяву було безпідставно прийнято до розгляду, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір, а господарський суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі відповідача.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, договір оренди є припиненим з 15.09.2015, у зв'язку з чим господарські суди прийняли обґрунтовані рішення про зобов'язання відповідача звільнити займані приміщення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- спірне нерухоме майно належить державі в особі Верховної Ради України згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 21.06.2005 на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 135 від 27.04.2005, а Івано-Франківська філія ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" є балансоутримувачем цього майна;

- 15.09.2005 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, як орендодавцем, Приватною фірмою "Міф", як орендарем, Державним підприємством "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" Держжитлокомунгоспу України, як балансоутримувачем, укладено договір оренди державного майна № 206/05 (нотаріально посвідчений), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - частину нежитлових приміщень загальною площею 369 м2 на першому та другому поверхах адміністративного будинку, що знаходиться на вул. Галицькій, 29 в м. Івано-Франківську. Цього ж числа сторонами підписано акт приймання-передачі державного майна;

- відповідно до п. 11.1 договору, цей договір укладений строком на 5 років, що діє з 15.09.2005 до 15.09.2010;