ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2017 року Справа № 903/1024/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017у справі№903/1024/16 Господарського суду Волинської областіза позовомОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк"провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
за участю представників:від позивача:не з'явився,від відповідача:не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.12.2016 у справі №903/1024/16 (суддя Шум М.С.) на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто позовну заяву ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко Ігор Іванович, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі №903/1024/16 (колегія суддів у складі: Саврій В.А., Савченко Г.І., Павлюк І.Ю.) ухвалу Господарського суду Волинської області від 30.12.2016 скасовано, а справу №903/1024/16 передано на розгляд Господарського суду Волинської області.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю.
Скаржником подано додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких повторно просить задовольнити касаційну скаргу поністю.
Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України, місцевий господарський суд послався на відсутність доказів сплати позивачем судового збору.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та направляючи справу на розгляд до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів". При цьому, апеляційний господарський суд зазначив щодо підвідомчості даного спору господарським судам.
Вищий господарський суд України вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.
Згідно з ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
Сервисы для юристов