ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2014 року Справа № 922/4804/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддів Бондар С.В., Палія В.В. (доповідач)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014
у справі № 922/4804/13
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення 32 500,00 грн.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_3- предст. (дов. від 05.11.2013)
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 32 500,00грн., які набуті відповідачем без достатньої правової підстави.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2013 (суддя Жиляєв В.М.) у справі №922/4804/13 позовні вимоги задоволено повністю, із посиланням на їх обґрунтованість.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 (судді Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Россолов В.В.) задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2013 у справі №922/4804/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована безпідставністю заявлених позовних вимог.
У касаційній скарзі скаржник - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, просить її скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.08.2013 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2/13 (далі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар - приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 94,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 1.2 договору об'єкт передається в оренду для розміщення кав'ярні "Цукерня" .
Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата встановлюється сторонами за місяці жовтень, листопад, грудень, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень і вересень в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. за кожний місяць, а за місяці липень і серпень орендна плата встановлюється сторонами в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. за кожний місяць. При цьому оплата орендної плати здійснюється в гривнях до 20 числа попереднього місяця.
Згідно із пунктом 6.1 договору орендодавець зобов'язаний передати об'єкт оренди і ключі від нього до 02.10.2013 року по акту прийому-передачі за умови оплати орендарем орендної плати за перший (жовтень 2013 р.) і останній (серпень 2016 року) місяці оренди до 20.09.2013 року.
Строк оренди встановлюється з 01.10.2013 по 30.08.2016.
Сервисы для юристов