Постанова ВГСУ від 16.11.2016 року у справі №905/1374/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 905/1374/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська виробнича компанія" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року у справі № 905/1374/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська виробнича компанія" про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафу в сумі 74 635 грн. за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.04.2016 року (суддя Матюхін В.І.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 74 635 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року (судді: Татенко В.М., Радіонова О.О., Скакун О.А.) зазначене рішення суду першої залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення змінити, та зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати за користування вагоном.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що у вересні 2015 року зі станції ім. Кожушко О.М. Донецької залізниці ТОВ "Слов'янська виробнича компанія", здійснило відправлення вагону № 67707489 на станцію Сартана Донецької залізниці згідно з накладною № 48790828.

При проходженні вантажу через станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України, залізницею було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

Під час контрольного переважування на перевірених 150-тонних вагонних вагах станції було виявлено, що вага нетто вантажу складає 50 750 кг, що на 10 550 кг менше, ніж вказано у накладній, оскільки відповідно до накладної № 48790828 у вагоні № 67707489 маса вантажу становить 61 300 кг.

За результатами переважування було складено комерційний акт від 07.10.2015 року РА № 007151/44, підписаний начальником станції, старшим прийомоздавальником та приймальником потягів.

У розділі "Є" вказаного комерційного акта було зроблено відмітку станції призначення: "При перевірці вантажу різниці проти цього акту не виявлено".

На підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем нараховано відповідачу штраф у сумі 74 635 грн. (14 927 х 5).

Предметом даного судового розгляду є вимоги залізниці до вантажовідправника про стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей щодо маси вантажу в перевізних документах.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позову обґрунтовано доведеністю правових підстав для нарахування залізницею штрафу за невірно вказану масу вантажу в накладній.

Апеляційний господарський суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, відхилив подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу з огляду на те, що зазначене клопотання і додані до нього докази не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тоді як відповідачем не наведено поважних причин їх неподання місцевому господарському суду.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.