Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №904/6564/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 904/6564/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2016 року у справі №904/6564/15 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до приватного підприємства "Укртехпром" про стягнення суми,-

Встановив:

У липні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з приватного підприємства "Укртехпром" 42 662,66 грн. боргу за виконані підрядні роботи.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42 662,66 грн. заборгованості за договором підряду та 1 827 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2016 року у справі №904/6564/15 рішення місцевого господарського суду змінено. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Укртехпром" (49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 115, ЄДРПОУ 30392599) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (49130, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) борг у сумі 18 284,67 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 783,03 грн.

В іншій частині - в позові відмовити."

Стягнуто з позивача на користь відповідача 1 148,37 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 21 листопада 2012 року між ПП "Укртехпром", як замовником, та ФОП ОСОБА_4, як підрядником, укладено договір підряду №05ДП, за яким позивач зобов'язався виконати облицювання поверхонь гранітом на об'єкті за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна 115, згідно переліку зазначеному у п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п. 2.2.2 договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи та послуги відповідно до актів виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту їх підписання.

Загальна вартість підрядних робіт визначено у п. 4.1. договору та складає 91 420 грн., без ПДВ.

Водночас, сторони погодили поетапне здійснення оплати виконаних робіт, а саме, 80% договірної ціни згідно наступних етапів: 1-й етап - дверні портали, ліфтові з 1-го по 7 поверх. Сходовий марш (включаючи сходи та площадки) з 7-го по 8-й поверхи включно; 2-й етап - сходовий марш (включаючи сходи та площадки) з 3-го по 6-й поверхи включно; 3-й етап - вхідна площадка, коридор 1-го поверху. Сходовий марш (включаючи сходи та площадки) з 1-го по 3-й поверхи включно (п. 4.6.1.); а кінцевий розрахунок не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (п. 4.6.2).

На виконання умов договору позивач виконав встановлені підрядні роботи, про що ним складено акти здачі-прийняття виконаних робіт від 18 квітня 2013 року №ОУ-0005 по 1-му етапу виконаних робіт на суму 24 378,67 грн., від 18 червня 2013 року №ОУ-0006 по 2-му етапу виконаних робіт на суму 24 378,67 грн., від 30 грудня 2013 року №ОУ-00016 по 3-му етапу виконаних робіт на суму 24 378,67 грн. та остаточний акт здачі-прийняття робіт від 30 грудня 2013 року №ОУ-00017 на залишок вартості робіт (20%) на суму 18 284 грн.

Акти здачі-прийняття виконаних підрядних робіт від 18 квітня 2013 року №ОУ-0005 на суму 24 378,67 грн. та від 18 червня 2013 року №ОУ-0006 на суму 24 378,67 грн. відповідач підписав, їх вартість позивачу сплатив.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості підрядних робіт, які були виконані позивачем на третьому етапі, вартість яких склала 24 378,67 грн. та 18 284 грн., які замовник мав сплатити йому після підписання остаточного акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 853, ч. 1 ст. 854, ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд вказав, що оскільки отримані акти здачі-прийняття робіт відповідач не підписав, обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт позивачу не надав та не звернувся до суду про визнання цих актів недійсними, позов про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 42 662,66 грн. підлягає задоволенню.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд, посилаючись на те, що відповідач на підставі заяв позивача від 12 жовтня та 21 листопада 2013 року про видачу йому авансу за виконання третього етапу робіт по монтажу гранітної продукції, отримав від відповідача кошти у сумі 24 370 грн., що підтверджується його розписками на цих заявах (про отримання 10 000 грн. та 14 370 грн.), а також на відсутність доказів зміни у передбаченому договором порядку ціни підрядних робіт, дійшов висновку про безпідставність позову в частині стягнення з відповідача оплати за третій етап підрядних робіт, внаслідок чого рішення в цій частині змінив та відмовив у задоволенні цих позовних вимог.

При цьому, встановивши, що між сторонами ніяких інших договірних зобов'язань на той час не існувало, другою судовою інстанцією зазначено про помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що зазначені розписки про отримання авансових платежів є неналежними доказами того, що ці кошти передані позивачу саме за договором №05ДП від 21 листопада 2012 року.

З висновком місцевого господарського суду в частині обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача 20% залишкової вартості підрядних робіт, які підрядник мав сплатити після підписання остаточного акту здачі-приймання виконаних підрядних робіт, суд апеляційної інстанції погодився і зазначив, що наданий відповідачем на підтвердження неякісного виконання позивачем підрядних робіт акт від 16 квітня 2014 року не є належним доказом, оскільки був складений відповідачем в односторонньому порядку.

Правовідносини, що склались між сторонами у справі виникли на підставі договору підряду.