ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 року Справа № 922/465/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Малетича М.М.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2016 року
у справі № 922/465/16
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
про стягнення 285 989,44 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Маслова О.Г.
від відповідача: Гриб Ю.М.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в якому після збільшення суми позовних вимог просило стягнути з відповідача 285 989,44 грн. пені за порушення строків виконання доручень на переказ готівки.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29 серпня 2016 року (склад колегії суддів: Усатенко І.В. - головуючий, Демидов В.О., Привалов А.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2016 року (склад колегії суддів: Коротун О.М., - головуючий, Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.), позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на користь ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" 253 670,96 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено.
Господарські суди попередніх інстанцій визнали доведеними обставини порушення відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору банківського рахунку № РК-05-1/2/175 від 02 квітня 2012 року та прострочення зобов'язань з виконання поданих позивачем платіжних доручень на переказ коштів в національній та іноземній валюті. При цьому, за висновком судів, відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами у справі договору банківського рахунку № РК-05-1/2/175 від 02 квітня 2012 року подані позивачем відповідачу платіжні доручення мали бути виконані банком в день їх надходження, чого банком здійснено не було. Станом на дату подання платіжних доручень на рахунку позивача було достатньо грошових коштів для виконання платіжних доручень та у листуванні з позивачем відповідач визнавав свою вину у невиконанні платіжних доручень, у зв'язку з чим суди дійшли висновку про те, що відповідач за порушення строків виконання доручень клієнта на переказ коштів зобов'язаний відповідно до вимог закону сплатити позивачу пеню, розрахунок якої, за висновком суду, здійснено позивачем з невірним визначенням періодів прострочення виконання платіжних доручень. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, здійснив перерахунок суми пені по кожному платіжному дорученню без урахування як дати подання платіжних доручень, так і дати їх виконання (чи дати відкликань доручень позивачем) в період прострочення та задовольнив позовні вимоги частково. Крім того, суди зазначили про відсутність жодних підстав для зменшення розміру пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Не погодившись із зазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2016 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 02 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (клієнт, позивач) укладено договір банківського рахунку № РК-05-1/12/175 (далі за текстом - договір), за умовами п.п. 1.1., 1.3., 1.4. якого банк на підставі зави клієнта, встановленої форми, відкриває клієнту поточні(-ий) рахунки(-ок) в національній та/або іноземній валютах та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до ліцензії наданої банку, тарифів, законодавства України. Банк та клієнт домовились, що дія цього договору рівною мірою поширюється на всі поточні рахунки, відкриті клієнту у банку. Типові умови відкриття та обслуговування поточного рахунку, а також права та обов'язки сторін, встановлюються: Загальними умовами надання банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, затвердженими рішенням правління банку № 106/1 від 25 березня 2011 року (зі змінами та доповненнями); Порядком здійснення розрахунків за допомогою платіжних карток міжнародних платіжних систем та правила користування картками, затвердженими рішенням Правління банку № 42 від 01 лютого 2011 року (зі змінами та доповненнями) якщо інше не передбачено умовами договору.
В подальшому між сторонами було укладено ряд договорів про внесення змін до договору № РК-05-1/2/175 від 02 квітня 2012 року, якими змінювались тарифи та розміри комісійної винагороди банку за надані клієнту послуги.
Договором також було передбачене дистанційне розрахункове обслуговування (розділ 4 договору). Відповідно до п. 4.2. договору клієнт за допомогою каналів обслуговування дистанційного розрахункового обслуговування (далі - комплекс) може здійснювати операції за рахунками на підставі електронних документів, включаючи створення, підписання та пересилання електронних документів, отримувати від банку банківські виписки та іншу інформацію про рух коштів за рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені документацією комплексу. Сторони підтверджують, що будь-які електронні документи, створені за допомогою комплексу та підписані електронним цифровим підписом, матимуть для сторін однакову юридичну силу з паперовими документами, підписаними власноруч.
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу для перерахування грошових коштів з його рахунків, відкритих в ПАТ "Промінвестбанк", на рахунки його контрагентів в інших банках 30 (тридцять) платіжних доручень в національній валюті на загальну суму 23 029 396,78 грн., а саме платіжні доручення:
- № 5068 від 12 лютого 2016 року на суму 289 000,00 грн. (одержано банком 16.02.2016);
- № 5075 від 15 лютого 2016 року на суму 1 240 000,00 грн. (одержано банком 15.02.2016);
Сервисы для юристов