Постанова ВГСУ від 14.03.2017 року у справі №911/2866/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 911/2866/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церквана постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017у справі№ 911/2866/16 Господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"доКвартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церквапро стягнення 51260, 33 грн.

за участю представників: позивачаПалькевич Н.С. - предст., дов. від 30.12.16відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква 40384,63 грн. заборгованості, 8199,69 грн. пені, 678,59 грн. трьох процентів річних та 1997,42 грн. інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-БО-20200068 від 25.08.2015 та приписами статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач не надав відзив на позов та витребувані судом документи, не направив представника в судове засідання.

Відклавши розгляд справи за клопотанням відповідача, пересвідчившись у належному повідомленні відповідача про дату наступного судового засідання, суд першої інстанції розглянув спір за наявними матеріалами відповідно до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2016 (суддя Конюх О.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" 40384,63 грн. основного боргу, 8199,69 грн. пені, 1956,11 грн. інфляційних втрат, 678,59 грн. процентів річних та 1378,00 грн. судового збору; в іншій частині вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 (судді: Чорна Л.В. - головуючий, Отрюх Б.В., Яковлєв М.Л.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначив, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права прийняв рішення за відсутності сторін, без їх участі та без пояснень відповідача. Також вважає, що суди невірно застосували норми матеріального права, не врахували, що фактичне споживання відповідачем природного газу здійснено понад обсяг бюджетних зобовязань та суми договору, укладеного відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", тобто, між сторонами склались фактично позадоговірні відносини, суди не застосували норми Бюджетного кодексу України та статтю 15 Закону України про фінансування Збройних Сил України, Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог за відсутності у відповідача відповідного фінансування. Крім того, відповідач зазначив, що суд невірно залишив без задоволення клопотання відповідача про наявність підстав для зменшення розміру пені з огляду на приписи статті 233 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні та відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив її доводи, вказавши, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від зобов'язань оплатити одержаний газ; відповідач не надав доказів та не довів наявність виняткових обставин, що були б підставою для зменшення розміру пені.

Відповідач не скористався процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що 25.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (постачальник), Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (газорозподільне/газотранспортне підприємство) та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (споживач) уклали Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-БО-2020068, за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Строк дії договору з дати підписання до 31.12.2015; договір вважається продовженим на кожний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (пункт 10.1 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ споживачу. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відповідно до пункту 2.5 договору (пункт 3.6 договору). Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (пункт 3.9 договору).

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами та тарифами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 4.1 договору).

Згідно з пунктом 4.6 договору споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Також суди встановили, що на виконання умов договору позивач та відповідач склали та підписали акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2015 № КОЗ00003544 за жовтень на суму 20807,22 грн., від 30.11.2015 № КОЗ00005544 за листопад на суму 73803,63 грн. та від 31.12.2015 № КОЗ00008627 за грудень на суму 114188,27 грн., а всього на суму 208799,12 грн.

Відповідач розрахувався за одержаний газ частково, в розмірі 168414,48 грн, у зв'язку з чим його заборгованість склала 40384,63 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку відповідно до наявних матеріалів справи про те, що факт поставки газу у відповідному обсязі та у відповідні строки підтверджено належним чином, водночас, доказів здійснення розрахунків у відповідному розмірі відповідач не надав; позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат (з урахуванням перерахунку, здійсненого судом) ґрунтуються на умовах договору та приписах законодавства.

Переглядаючи судове рішення у повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції підтвердив обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, та, відповідно, відхилив доводи апеляційної скарги, як такі, що спростовуються змістом рішення суду першої інстанції та матеріалами справи.

Судова колегія зазначає, що у відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.