Постанова ВГСУ від 12.08.2014 року у справі №910/25716/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 910/25716/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Коробенка Г.П., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціального центру швидкого реагування державної служби України з надзвичайних ситуацій на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.06.2014у справі№ 910/25716/13 Господарського суду міста Києва за позовомСпеціального центру швидкого реагування державної служби України з надзвичайних ситуаційдоПриватного підприємства "Інтекс Ком"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 10-й державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській областіпростягнення боргу в сумі 7215,28 грн.за участю представників: позивачаКондратенко О.В., дов. від 08.08.2014відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)третя особане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Спеціальний центр швидкого реагування державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Інтекс Ком" боргу в сумі 7215,28 грн., в тому числі 6844,80грн. боргу, пені у сумі 302,02 грн. та 3% річних у розмірі 68,46 грн.

Позов обгрунтований приписами статей 526, 530, 549, 551, 611, 526 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України з підстав невиконання відповідачем умов договору № 93 від 05.03.2012 в частині оплати послуг за аварійно-рятувальне обслуговування відповідно до актів виконаних робіт.

Відповідач у відзиві на позов просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, передбачених статтями 62, 901, 902 Цивільного кодексу України, статтею 67 Господарського кодексу України, оскільки листом від 15.03.2014 повідомив позивача про припинення дії договору № 93 від 05.03.2012 з 01.04.2013 та укладення договору №2 від 28.03.2013 про надання вказаних послуг з 10-м державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 (суддя: Домнічева І.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судове рішення вмотивоване приписами статей 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, оскільки факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином не доведений, документально не підтверджений та відповідачем спростований.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 (судді: В.О.Зеленін - головуючий, О.Ф.Синиця, Б.О.Ткаченко) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Спеціальний центр швидкого реагування державної служби України з надзвичайних ситуацій з надзвичайних ситуацій подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалені по справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено норми матеріального та процесуального права, а саме, статті 205, 212, 530, 903, 905 Цивільного кодексу України, статті 206, 188, 193 Господарського кодексу України, стаття 4-2 Господарського процесуального кодексу України, порушено об'єктивність розгляду справи, рівність сторін у судовому процесі, не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки суди не надали оцінку актам здачі-приймання робіт, підписаних позивачем в односторонньому порядку та акту здачі - приймання робіт від 28.10.2013 №206; не звернули увагу на відсутність підстав для розірвання договору № 93 від 05.03.2012, про що було повідомлено відповідача листом від 17.05.2013 №703; безпідставністю висновків судів щодо припинення дії цього договору на підставі пункту 7.3 договору та ненадання послуг за цим договором.

Відповідач та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали, та не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05 березня 2012 року 1 Спеціальним регіональним центром швидкого реагування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України, правонаступником якого є позивач та Приватним підприємством "ІНТЕКС КОМ" укладений Договір на постійне та обов'язкове обслуговування № 93.

Згідно з пунктом 1 цього договору предметом його є організація та здійснення "Аварійно-рятувальною службою" аварійно-рятувального обслуговування об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи.

Пунктом 2.2. цього договору зазначено, що обов'язки позивача полягають у забезпеченні функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 оперативної одиниці згідно з нормативом виїзду на об'єкт, що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації.

Вартість функціонування структурних підрозділів Центру відповідно до пункту 4.1. договору, зазначена в калькуляції на аварійно-рятувальне обслуговування Об'єкта становить 855,60 грн. на місяць.

Відповідно до пунктів 4.4., 4.5 договору у випадку ненадання обгрунтованих письмових заперечень, щодо виконаних умов цього Договору у звітному місяці, до 5 числа наступного місяця за попередній місяць, вважаються, що роботи (послуги) у такому місяці виконані Центром в повному обсязі і прийняті "Об'єктом" без будь-яких зауважень, а Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) таким, що підписаний сторонами; плата за обслуговування здійснюється "Об'єктом" щомісячно до 10 числа наступного місяця за попередній місяць.

Згідно з пунктом 7.2 договору, якщо одна зі сторін не заявить письмово, документом, підписаним уповноваженим представником сторони, про припинення дії договору за один місяць до закінчення терміну його дії, то договір автоматично продовжується на тих же умовах на 1 наступний рік.

Пунктом 7.3 цього договору визначено, що дія договору може бути припинена у разі виключення об'єкта з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно - рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

15.03.2013 відповідач звернувся до позивача листом № 15/03, в якому просив припинити дію договору з 01.04.2013, у зв'язку з появленням на території Вишгородського району 10-го Державного пожежно-рятувального загону ГТУ МНС України у Київській області, у відповідь на який 19.05.2013 позивач листом № 703 повідомив відповідача, що підстав для розірвання договору № 93 від 05.03.2012 не має.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2013 відповідачем та 10-м державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області укладено договір № 2 на постійне обов'язкове обслуговування аварійно-рятувальною службою, акти виконаних послуг за період з 01.04.2013 по 31.12.2013 за вказаним договором оплачені.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 7215,28 грн. за договором № 93 від 05.03.2012, в тому числі 6844,80грн. боргу, пені у сумі 302,02 грн. та 3% річних у розмірі 68,46 грн., з тих підстав, що відповідач не оплатив послуги за аварійно-рятувальне обслуговування за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2013 року (8 місяців).

Відмовляючи в позові, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про недоведеність наявності заборгованості у відповідача перед позивачем та відсутність підстав для задоволення позову.

Судова колегія відзначає, що за змістом частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628 та 629 Цивільного кодексу України).