ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2014 року Справа № 922/2997/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКота О.В.суддів:Попікової О.В. (доповідач у справі) Саранюка В.І. за участю представників: від позивача:Танчак Н.В. - за дов. від 10.05.2012р. № 38-2072/470від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від третьої особи:ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р.у справі№ 922/2997/13 господарського суду Харківської областіза позовомКомунального підприємства "Харківські теплові мережі"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Азімут- Велт"третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 простягнення 28 779,48 грн.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Азімут-Велт" про стягнення 28 779,48 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з липня 2009 року по 01.05.2013р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.09.2013р. (суддя Буракова А.М.) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 28 779,48 грн. заборгованості за безпідставно спожиту теплову енергію за період з липня 2009 року по 01.05.2013р.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано приписами статей 526, 530, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, з огляду на встановлення факту безпідставного споживання відповідачем теплової енергії у період з липня 2009 року по 01.05.2013р.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. (головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Івакіна В.О., Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2013р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не доведено факт споживання відповідачем теплової енергії, та місцевий суд залишив поза увагою заяву відповідача про сплив позовної давності.
Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 104 Господарського процесуального кодексу України, статті 93 Цивільного кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених, постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630. При цьому скаржник наголошує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт споживання відповідачем теплової енергії у період з липня 2009 року по 01.05.2013р. у приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - КП "ХТС") на підставі розпоряджень про початок опалювального сезону 2009-2010, 2010-2011, 2011-2012, 2012-2013рр. здійснювало постачання теплової енергії до житлового будинку по АДРЕСА_1
03.04.2013р. КП "ХТС" в порядку здійснення контролю за режимами споживання теплової енергії складено акт № 174/7215 обстеження системи теплоспоживання об'єкта, у якому зазначено, що: ТОВ "Азімут-Велт" займає приміщення площею 31,6 кв.м у квартирі 1 на першому поверсі шістнадцятиповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1, у якому встановлені опалювальні прибори; за даною адресою юридичну особу внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 07.05.2009р.; система опалення та гарячого водопостачання споживача - ТОВ "Азімут-Велт" є єдиною з системою опалення та гарячого водопостачання жилого будинку; даний акт є підставою для нарахування за спожиту теплову енергію без договору з моменту внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 07.05.2009р. до моменту укладення договору с КП "ХТС". Також зобов'язано, зокрема, виконати розрахунок навантаження на опалення та укласти договір з КП "ХТС" на поставку теплової енергії до 18.04.2013р.
Вказаний акт складено у присутності директора ТОВ "Азімут-Велт" ОСОБА_1, який нею підписаний без жодних заперечень та зауважень.
Позивач звернувся до відповідача з листом від 03.07.2013р. № 624юр з вимогою сплатити вартість безпідставно спожитої теплової енергії у період з липня 2009 року по 01.05.2013р. в сумі 28 779,48 грн. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що слугувало підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.
За приписами пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За приписами частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Згідно статті 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Пунктом 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
У статті 24 Закону України "Про теплопостачання" закріплено основні обов'язки споживача теплової енергії, у тому числі своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до пунктів 4, 14 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією відповідно до типових договорів, форми яких затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
За наявності технічної можливості споживач має право після погодження з теплопостачальною організацією приєднувати до своїх теплових мереж інших споживачів, які укладають договори безпосередньо з теплопостачальною організацією (пункт 5 Правил користування тепловою енергією).
Отже, чинним законодавством України передбачено, що постачання теплової енергії здійснюється за договором купівлі-продажу, обов'язок із своєчасного укладення якого покладено саме на споживача теплової енергії.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Сервисы для юристов