ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2017 року Справа № 924/812/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Сороколіт Є.М. не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановуГосподарського суду Хмельницької області від 14 листопада 2016 року Рівненського апеляційного господарського суду від 11 січня 2017 рокуу справі№ 924/812/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Південно-Західні тепломережі"про стягнення 716 926,21 грн
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 497 570,82 грн пені, 27 393,18 грн 3% річних, 191 962,21 грн інфляційних втрат, а всього 716 926,21 грн.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 (суддя - Смаровоз М.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 (головуючий - Бучинська Г.Б., судді - Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.), позов задоволено частково.
Стягнуто з комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 17 235, 87 грн пені, 2 350, 35 грн 3 % річних, 3 636,13 грн інфляційних втрат та судовий збір.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині відмови у стягненні 480 334,95 грн пені, 25 042,83 грн 3 % річних, 188 326,08 грн інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити. В решті рішення залишити без змін
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 19.12.2014 між ПАТ "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Південно-Західні тепломережі" (покупець) було укладено договір № 3242/15-БО-34 купівлі - продажу природного газу, за умовами умов якого (з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами до договору) продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", а покупець - прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Пунктом 2.1. договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 6550 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень - 1000; лютий -1000; березень - 1000; квітень - 500; травень - 150; червень 150; липень - 150; серпень - 150; вересень - 250; жовтень - 600; листопад - 700; грудень - 900.
У п. 3.4. договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного/газо видобувного/ газотранспортного підприємства 3 примірники акту приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газорозподільчому/газовидобувному/газотранспортному підприємству по даному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. п. 5.2., 5.5. договору ціна до сплати за 1000 куб. м природного газу становить 8 751,1 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 9.3. договору).
У п. 11 договору сторони погодили, що він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов договору, позивач впродовж січня-грудня 2015 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 21 421 410,05 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 31.07.2015, 31.08.2015, 30.09.2015, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015.
Станом на 23.12.2015 заборгованість відповідача складала 1 946 484,20 грн, що підтверджується актом звіряння розрахунків.
23.12.2015 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (сторона перша), Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації (сторона друга), комунальним підприємством "Південно-Західні тепломережі" (стороною третя), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (стороною четверта) та ПАТ "Укргазовидобування" (сторона остання) було укладено договір про організацію взаєморозрахунків № 615/375-в, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015.
Відповідно до п. 6. договору відповідач перераховує на рахунок позивача кошти у сумі 1 946 484,20 грн для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором № 3242/15-БО-34 від 19.12.2014 за 2015 рік.
Пунктом 10. договору визначено, що з метою виконання договору сторони зобов'язуються, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
Згідно з п. 15. договору сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору.
За платіжним дорученням № 18 від 24.12.2015 КП "Південно-Західні тепломережі" перерахувало ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 946 484,2 грн за спожитий природній газ за 2015 рік згідно з договором № 3242/15-БО-34 від 19.12.2014
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання за договором, а тому, відповідно до умов договору повинен сплатити 497 570,82 грн пені, 27 393,18 грн 3% річних, 191 962,21 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.
Сервисы для юристов