ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 року Справа № 917/1535/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаГордійченко В.М. - довіреність від 10.10.2016 р. відповідачаГуля В.С. - довіреність від 13.06.2016 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" на постановувід 23.01.2017 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 917/1535/16 господарського суду Полтавської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" простягнення коштівВ С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року ТОВ "Приватна служба охорони "Яструб" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" про стягнення 573 108,60 грн., з яких: 453 322,44 грн. - основний борг; 70 066,79 грн. - пеня та 49 719,37 грн. - 25 % річних, посилаючись на приписи статей 526, 530, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України статей 193, 216, 230 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору від 03.03.2015 р. № 208 -псо про надання охоронних послуг, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.
ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" подало до суду заяву про розстрочку виконання рішення суду, в якій просило в разі задоволення позовних вимог, зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити виконання судового рішення у даній справі на 3 місяці рівними платежами, вказуючи на економічну ситуацію, скрутне фінансове положення підприємства та недостатності власних обігових коштів, що, в свою чергу, може призвести до неплатоспроможності товариства і ризику банкрутства (а.с. 86-87).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.12.2016 р. (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" на користь ТОВ "Приватна служба охорони "Яструб" 453 322,44 грн. основного боргу, 66 402, 56 грн. пені, 49 719, 37 грн. річних та 8 541, 67 грн. судового збору. В іншій частині у позові відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції встановив обставини щодо порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. При цьому, судом здійснено перевірку розрахунку пені, у зв'язку з чим відмовлено в частині стягнення пені у розмірі 3 664,23 грн.
У задоволенні заяви відповідача щодо розстрочки виконання судового рішення відмовлено з підстав недоведеності.
За апеляційною скаргою ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Слободін М.М.), переглянувши рішення господарського суду Полтавської області від 01.12.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 23.01.2017 р. залишимв його без змін з тих же підстав.
ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати в частині відмови у розстроченні виконання судового рішення та прийняти нове рішення, яким заяву товариства задовольнити та розстрочити виконання судового рішення від 01.12.2016 р. у даній справі на 3 місяці щомісячними рівними платежами, обґрунтовуючи касаційну скаргу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, залишенням поза увагою судами необхідність дослідження всіх обставин справи.
Скаржник зазначає, що судами залишено поза увагою, що до скрутного фінансового становища товариства призвели втрата основних ринків збуту продукції підприємства, зменшення платоспроможності населення, і як наслідок значене зменшення внутрішнього попиту на сирну продукцію, значне збільшення обсягу порушень платіжної дисципліни зі сторони контрагентів ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" за взятими на себе господарськими зобов'язаннями тощо, що свідчить про наявність підстав для задоволення заяви відповідача.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03.03.2015 р. між ТОВ " Приватна служба охорони "Яструб" (виконавець) та ТОВ " Овруцький молочноконсервний комбінат" (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг № 208-псо, за умовами пункту 1.2 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги з охорони об'єкта, за адресою: 11104, Житомирська область, м. Овруч, вул. Богдана Хмельницького, 92.
Відповідно до пунктів 1.3. та 1.4. договору охорона об'єкта здійснюється 7 цілодобовими постами охорони та 1 начальником охорони. Загальна вартість охоронних послуг становить 66 700,00 грн. за один календарний місяць.
Сторонами укладались додаткові угоди до договору № 208-псо, а саме 15.06.2015 р. та 01.08.2015 р. якими вносились зміни до пунктів 1.3., 1.4. щодо загальної вартості охоронних послуг за один календарний місяць.
Додатковою угодою 15.10.2015 р. до договору сторони внесли зміни в пункти 1.3., 1.4. договору встановивши вартість охоронних послуг за один календарний місяць в розмірі 92 500,00 грн.
Судами під час розгляду справи встановлено, що не заперечувалось відповідачем, що за період січень - червень 2016 р. позивач надав послуги з охорони на загальну суму 477 916,67 грн., що підтверджується двостороннє підписаними актами здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000062 від 31.01.2016 р., № ОУ-0000165 від 29.02.2016 р., № ОУ-0000322 від 31.03.2016 р., № ОУ-0000460 від 30.04.2016 р., № ОУ-0000645 від 31.05.2016 р., № ОУ-0000658 від 06.06.2016 р. (а.с. 21-27).
Згідно пунктів 7.2. та 7.3. договору оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця. У разі розірвання договору оплата за надані в останньому місяці дії Договору послуги повинна бути здійснена у розмірі, що обраховується пропорційно до кількості днів, в які надавались послуги, протягом 2 банківських днів з моменту розірвання договору.
06.06.2016 р. між сторонами була підписана угода про припинення дії договору № 208-псо від 03.03.2015 р., пунктом 3 якої сторони передбачили, що зобов'язання замовника щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за договором, не припиняються і повинні бути виконані у встановлений договором строк (а.с. 20).
06.06.2016 р. позивач зняв пости охорони з об'єкта відповідача згідно акта зняття постів охорони, в пункті 2 якого відповідачем підтверджено відсутність у нього претензій до позивача (а.с. 21).
Здійснюючи судовий розгляд справи судами встановлено, що відповідач за одержані послуги з охорони розрахувався частково сплативши 24 594,23 грн., що підтверджується актом звірки в редакції позивача (а.с.55).
Залишок заборгованості у розмірі 453 322,44 грн. відповідачем не сплачено.
Претензії позивача від 09.06.2016 р. та від 19.02.2016 р. про погашення заборгованості за надані послуги охорони залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Приватна служба охорони "Яструб" про стягнення з ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" 453 322,44 грн. - основного боргу, 70 066,79 грн. пені та 49 719,37 грн. - 25 % річних, на підставі статей 526, 530, 625, 629, 903 Цивільного кодексу України статей 193, 216, 230 Господарського кодексу України та пунктів 7.6, 7.7 укладеного між сторонами договору від 03.03.2015 р. № 208 -псо про надання охоронних послуг, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених в статті 11 Цивільного кодексу України.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Сервисы для юристов