ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 року Справа № 916/5175/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників: прокуратури Яговдік С.М. - прокурор відділу ГПУ позивачівБарда С.Ю. - довіреність від 28.12.16 відповідача третіх осіб не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) ОСОБА_6 - довір. від 30.03.17
розглянувши у матеріали касаційної скаргиОСОБА_7на постановувід 12.01.2017 Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/5175/14 господарського суду Одеської областіза позовомВійськового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно -експлуатаційного відділу м. Одеса до Нерубайської сільської ради Біляєвського району Одеської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачівКабінет Міністрів Українитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- ОСОБА_8 - ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - ОСОБА_11 - ОСОБА_7 - Відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області
провизнання незаконним та скасування рішення В С Т А Н О В И В :
У грудні 2014 р. Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса з позовом до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Нерубайської сільської ради від 20.12.2010 р. №27-VI "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки), ведення особистого селянського господарства" в частині, що стосується затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, передачі у власність земельних ділянок, видачі державних актів на право власності на землю та внесення змін до земельно-кадастрової документації стосовно:
- земельної ділянки площею 0,071 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, громадянці ОСОБА_11;
- земельної ділянки площею 0,071 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, громадянину ОСОБА_10;
- земельної ділянки площею 0,1952 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, громадянці ОСОБА_8;
- земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, громадянину ОСОБА_8
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор, з посиланням на приписи статей частини 2 статті 19 Конституції України, статей 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, статей 20, 77, 78, 84, 116, 120, 141, 142, 152, 155 Земельного кодексу України, статей 3, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", наголошував на тому, що спірна земельна ділянка за цільовим призначенням віднесена до земель оборони та перебуває на обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, а тому рада незаконно розпорядилася спірною земельною ділянкою, надавши дозвіл на розробку проекту землеустрою з її відведення у власність громадянам, оскільки не наділена повноваженнями на розпорядження землями державної власності для потреб оборони.
Прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка у належного землекористувача у встановленому порядку не вилучалася, цільове призначення її не змінювалося.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2015 р. (суддя Погребна К.Ф.) до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено фізичних осіб: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2015 р. (суддя Погребна К.Ф.) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, було залучено Кабінет Міністрів України.
Також Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2015р. (суддя Погребна К.Ф.) до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено ОСОБА_7 та відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області.
Військовий прокурор Одеського гарнізону 01.04.2015 р. подав до суду заяву про зміну предмету позову, проте така заява не була прийнята місцевим господарським судом до розгляду у зв'язку з відсутністю правових підстав для її прийняття, у зв'язку з чим суд розглянув позовні вимоги прокуратури в їх первісній редакції.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Кабінет Міністрів України у поясненнях у справі погоджувався з доводами, викладеними у позовній заяві, та посилався на те, що спірна земельна ділянка є державною власністю і відноситься до земель оборони; вказував, що право розпорядження нею належить до повноважень Кабінету Міністрів України, проте, останній будь-яких рішень щодо припинення права постійного користування Міністерством оборони України вказаною землею не приймав.
ОСОБА_8 проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у поясненнях на позовну заяву.
ОСОБА_7 також заперечував проти позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими.
Разом з тим, 11.04.2016 р. ОСОБА_7 було надано до господарського суд заяву про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог.
Військовий прокурор у своїх поясненнях від 26.04.2016 р., заперечуючи проти вказаної заяви, вказував на те, що строк позовної давності ним не пропущено, оскільки такий строк потрібно обчислювати з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2016 р. (судді: Желєзна С.П., Волков Р.В., Цісельський О.В.) позовні вимоги задоволені повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 20.12.2010 р. №27-VI "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки), ведення особистого селянського господарства" в частині, що стосується затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, передачі у власність земельних ділянок, видачі державних актів на право власності на землю та внесення змін до земельно-кадастрової документації щодо: земельної ділянки площею 0,071 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, громадянці ОСОБА_11; земельної ділянки площею 0,071 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, громадянину ОСОБА_10; земельної ділянки площею 0,1952 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, громадянці ОСОБА_8; земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, громадянину ОСОБА_8
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної форми власності - землі оборони і обліковується за Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса та з'ясував, що Міністерство оборони України не надавало згоди на вилучення та передачу раді спірної земельної ділянки та не зверталося з заявою про припинення права користування нею.
Отже, як визнав суд, сільська рада незаконно розпорядилася спірною земельною ділянкою, передавши її у власність фізичним особам, оскільки не наділена повноваженнями на розпорядження землями державної власності для потреб оборони, а тому оспорюване рішення ради є незаконним та підлягає скасуванню.
Водночас місцевий господарський суд, відхиляючи посилання ОСОБА_12 на пропуск прокурором строку позовної давності, зазначив про те, що, згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, треті особи не наділені правом на звернення із заявою про застосування строку позовної давності.
За апеляційною скаргою ОСОБА_7 Одеський апеляційний господарський суд (судді: Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А., Ярош А. І), переглянувши рішення господарського суду Одеської області 26.04.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 04.08.2016 р. скасував його та відмовив у позові.
Апеляційний господарський суд виходив з того, що спірне рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 20.12.2010 р. №27-VI є актом органу місцевого самоврядування ненормативного характеру та вичерпало свою дію фактом виконання, а тому обраний прокурором спосіб захисту про скасування такого рішення не забезпечить реального захисту порушеного права.
Сервисы для юристов