ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 року Справа № 5011-44/1491-2012(910/14309/15)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Короткевича О.Є., Погребняка В.Я,розглянувши касаційну скаргу Громадської організації "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт"на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 08.11.2016та постанову у справіКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 № 5011-44/1491-2012(910/14309/15) Господарського суду міста Києва за заявоюОСОБА_4доБлагодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт"провизнання банкрутом за участю представників сторін: представник Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" - Матвійчук Д.В.; представники Громадської організації "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт" - Власова О.О., Поздняков П.В.; ОСОБА_8; представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 5011-44/1491-2012 (суддя Пасько М.В.) задоволено частково заяву Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" (далі - БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт", позивач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.05.2013 в межах справи № 5011-44/1491-2012.
Визнано недійсним Договір купівлі-продажу нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13), загальною площею 72,40 кв. м, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М., за реєстровим номером 521 від 15.05.2013.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Громадська організація "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт" (далі - ГО "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт", відповідач) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.05.2013 та в позові БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.05.2013 відмовити в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі № 5011-44/1491-2012 (головуючий суддя: Сотніков С.В., суддя Іоннікова І.А., суддя Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу Громадської організації "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт" залишено без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 5011-44/1491-2012 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.05.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за реєстровим номером 521, залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГО "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт" звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2016, в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13), загальною площею 72,40 кв. м, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М., за реєстровим номером 521 від 15.05.2013, та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі № 5011-44/1491-2012, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 62, 124 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст. 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 32, 33, 43, 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2012 за заявою ОСОБА_4 порушено провадження у справі № 5011-44/1491-2012 про банкрутство БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт".
Постановою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 у справі № 5011-44/1491-2012, зокрема, визнано БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандуру І.В.
У червні 2015 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" до ГО "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт" про визнання договору недійсним, в якій позивач просив задовольнити позовні вимоги повністю, визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.05.2013, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за реєстровим номером 521 від 15.05.2013 (далі - Договір) на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. ч. 2, 5 ст. 203 ЦК України; застосувати правові наслідки недійсності правочину та зобов'язати відповідача повернути позивачеві нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13) загальною площею 72,40 кв.м.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 10 650,00 грн та 5 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.
В подальшому до господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній відмовився від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачеві нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13) загальною площею 72,40 кв.м., та просив господарський суд визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за реєстровим номером 521 від 15.05.2013; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 218,00 грн та 5 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.
Позовна заява обґрунтована тим, що спірний договір укладений з боку позивача особою з перевищенням наданих їй повноважень; Договір укладений не з метою реального настання правових наслідків, що обумовлені ним, а з метою виведення приміщень, купівля-продаж яких є предметом спірного договору, з ліквідаційної маси для уникнення погашення законних вимог кредиторів в процедурі банкрутства позивача; умовами Договору не встановлено а ні способу, а ні порядку проведення розрахунків за ним, оскільки п. 6 вказаного договору встановлює, що плату за спірні приміщення позивач отримав до дати укладення спірного договору, а розрахунок за договором був проведений шляхом видачі відповідачем на ім'я позивача 07.05.2013 простого векселя серії АА 2520492 на суму 471 000 грн., який до виконання було пред'явлено після незаконного припинення позивача та, відповідно, припинення повноважень ліквідатора позивача Зорі О.І.
На думку ліквідатора, вказані вище обставини свідчать про фіктивність спірного правочину, а відтак, він має бути визнаний недійсним в силу приписів ст. 234 ЦК України.
13.09.2016 до господарського суду надійшла заява позивача про доповнення до позовних вимог, в якій позивач просив: - визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за реєстровим номером 521 від 15.05.2013; - визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 25.07.2013, укладений між ГО "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт" та ОСОБА_8, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савоновою О.М., зареєстрований в реєстрі за № 884; - витребувати нерухоме майно, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13), загальною площею 72,40 кв. м. від ОСОБА_8 та передати її у власність БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт".
Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами частин 1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Розглядаючи позовну заяву БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.05.2013 в межах справи № 5011-44/1491-2012 про банкрутство БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт", суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 08.11.2016 встановив, що 15.05.2013 між БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" (продавець) та ГО "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. за реєстровим номером 521 від 15.05.2013, за умовами якого продавець передає у власність (продає), а покупець приймає від продавця нежилі приміщення (в літ. А.) з № 1 по № 9 (групи приміщень № 13), загальною площею 72,40 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, і оплачує його вартість за ціною та у порядку, передбачених цим договором (п. 1).
Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 08.02.2017 встановлено, що на момент порушення справи про банкрутство нежиле приміщення площею 72,40 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належало боржнику - БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" на праві власності, про що свідчать правовстановлюючі документи (договір купівлі-продажу від 28.11.2007) та витяг про державну реєстрацію прав станом на 10.09.2012.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Колегією суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановлено, що спірний Договір укладено ліквідатором БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" Зорею Олексієм Івановичем на підставі рішення загальних зборів членів благодійної організації в особі ОСОБА_14, оформлене протоколом № 2 від 18.04.2013, про дозвіл на реалізацію нерухомого майна та затвердження його вартості.
Ліквідатор БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" Зоря Олексій Іванович діяв згідно та на підставі рішення від 02.02.2011 загальних зборів членів БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" (протокол № 02/02 від 02.02.2011) про ліквідацію організації та призначення ліквідатора.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, одночасно загальними зборами ГО "Фонд сприяння захисту інвалідів, дітей та сиріт" в особі Потапенко Ю.В., ОСОБА_14 та ОСОБА_16 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 3 від 18.04.2013, про купівлю у БО "Благодійний фонд інвалідів та сиріт" нежилого приміщення загальною площею 72,40 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 471 600,00 грн., та доручення голові правління Потапенко Юлії Вікторівні укласти відповідний договір.
Сервисы для юристов