Постанова ВГСУ від 10.07.2014 року у справі №01/650

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Справа № 01/650

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів:Міщенка П.К., Коваленка В.М., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу та на постанову Ліквідатора Кредитної спілки "Експресія" арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року у справі№01/650 господарського суду за заявою Черкаської області Кравець-Чернової Наталії ОлексіївнидоКредитної спілки "Експресія" провизнання банкрутом За участю представників: КС "Експресія" - Богомазова П.С.

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор Кредитної спілки "Експресія" звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання недійсним кредитного договору №Б08/76 від 19.04.2008 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року (Суддя Чевгуз О.В) заяву ліквідатора банкрута про визнання недійсним кредитного договору №Б08/76 від 19.04.2008 року задоволено. Визнано недійсним кредитний договір №Б08/76 від 19.04.2008 року, укладений між кредитною спілкою "Експресія" та ОСОБА_7, з моменту його вчинення.

Зобов'язано ОСОБА_7 повернути Кредитній спілці "Експресія" 197 297,98 грн.

Зобов'язано кредитну спілку "Експресія" повернути ОСОБА_7 28 682,98 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Шапран В.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року у справі №01/650 про задоволення заяви ліквідатора банкрута про визнання недійсним кредитного договору №Б08/76 від 19.04.2008 року - скасовано. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року у справі №01/650 повернуто до господарського суду Черкаської області.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, ліквідатор Кредитної спілки "Експресія" арбітражний керуючий Левченко Василь Миколайович звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просить її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.01.2014 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судами приписів матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 9, ч. 4 ст. 10, ст. 20, ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) (Далі по тексту - Закон про банкрутство).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями встановлено наступні її обставини.

Постановою господарського суду Черкаської області від 12.02.2013 року Кредитну спілку "Експресія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича.

10.12.2013 року ліквідатор банкрута звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання недійсним кредитного договору №Б08/76 від 19.04.2008 року.

В обґрунтування заяви ліквідатор банкрута зазначав, що в ході виконання своїх повноважень було встановлено, що 19.04.2008 року кредитною спілкою "Експресія" та ОСОБА_7 (далі - відповідач) укладено кредитний договір №Б08/76 (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитна спілка "Експресія" передала у власність відповідачу грошові кошти на умовах кредитної лінії у розмірі 204 000,00 грн. на строк до 19.04.2011 року зі сплатою 0,1233 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 45 процентів річних. З даних коштів повернуто було 6 702 грн. 02 коп. - тіло кредиту, та 28 682 грн. 98 коп. - сплата відсотків. Таким чином, заборгованість з повернення тіла кредиту становить 197 297 грн. 98 коп.

Відповідно до умов кредитного договору, графіку повернення кредиту та сплати процентів, що є невід'ємним додатком до кредитного договору, відповідач зобов'язаний був протягом строку, на який надавався кредит, щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та по закінченню цього строку повернути кредит.

Проте, відповідач умов кредитного договору не виконав, відсотки за користування кредитом не сплачував, суму кредиту не повернув.

Відповідно до п.п. 10.1 кредитний договір діє до повного виконання відповідачем своїх обов'язків.

Згідно із п. 2.1. Статуту кредитна спілка "Експресія" - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до п. 5.1.б Статуту кредитна спілка "Експресія" надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості.

Всупереч даній вимозі кредит було видано особі, яка не являється членом кредитної спілки, та без його забезпечення на випадок невиконання.

Кредитний договір від імені КС "Експресія" було підписано головою правління Тертицею Л.Ф., що діяв на підставі Статуту.

Судом першої інстанції встановлено, що головною умовою отримання кредиту, відповідно і укладання договору, є членство фізичної особи (відповідача) в кредитній спілці, отже, всупереч п. 5.1.б Статуту кредит було видано особі, яка не є членом кредитної спілки, та без його забезпечення на випадок невиконання.

Суд першої інстанції вважає, що оскільки відповідач не є членом кредитної спілки "Експресія", відтак, посадова особа, що підписала договір діяла з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки не мала права укладати жоден з договорів, предметом якого є передача коштів на будь-яких підставах, порушуючи п.2.1. Статуту.

Так приймаючи рішення про задоволення заяви ліквідатора КС "Експресія", суд першої інстанції виходив з того, що в силу наведених обставин, спірний правочин укладений з відповідачем є недійсним, в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України отже, з урахуванням вимог ст. 216 Цивільного кодексу України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а саме грошові кошти.

Здійснюючи, на підставі ст. 101 ГПК України, апеляційний перегляд у даній справі, суд другої інстанції встановив, що у апеляційній скарзі ОСОБА_7 просила застосувати наслідки пропуску ліквідатором Кредитної спілки "Експресія" строку позовної давності для звернення з вимогою про визнання недійсним кредитного договору №Б08/76 від 19.04.2008 року, оскільки остання була позбавлена права заявити про пропуск заявником строку позовної давності в суді першої інстанції через неповідомлення судом першої інстанції про час та місце розгляду даної справи.

Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд погодився із рішенням місцевого господарського суду щодо висновку про недійсність оспорюваного ліквідатором правочину, однак, встановив що заявником, тобто ліквідатором КС "Експресія", було пропущено строк позовної давності для звернення з вимогою про визнання недійсним договору №Б08/76 від 19.04.2008 року.