ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2017 року Справа № 910/15466/16
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Військової частини А4465на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 (головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Чорна Л.В., Разіна Т.І.)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 03.11.2016 (суддя Ярмак О.М.)у справі№ 910/15466/16 Господарського суду міста Києваза позовомВійськової частини А4465 доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення штрафу та пені у розмірі 20011,35 грн.,
за участю представників: позивачане з'явились,відповідачаОСОБА_4,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 20011,35 грн., з яких 18790,00 грн. штрафу в розмірі 20% від вартості неякісної продукції та 1221,35 грн. пені в розмірі 0,1 % від вартості продукції, щодо якої допущено прострочення постачання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі №910/15466/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017, позов задоволено частково: стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Військової частини А446 845,55 грн. пені, в іншій частині позову відмовлено у зв'язку зі спливом спеціального строку позовної давності стосовно стягнення штрафу та пені.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 256, ч. 1 ст. 264 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не врахували той факт, що позивач звернувся до суду ще 02.07.2016, тобто в межах строку позовної давності, з позовною заявою, яку повернуто судом без розгляду. Оскільки після отримання ухвали про повернення позовної заяви без розгляду позивач невідкладно усунув недоліки та повторно направив позов до суду, строк позовної давності, на думку заявника, ним пропущено з поважних причин. Також скаржник вважає, що дії відповідача щодо заміни товару свідчать про визнання боргу перед позивачем, а тому вважає, що строк позовної давності переривався 27.08.2015, а позов подано в межах такого строку.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Позивачем надіслано до суду квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 1653,60 грн., сплата якого відстрочувалась судом до прийняття рішення у справі та заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (скаржника), примірник листа отримано судом електронним засобом зв'язку. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 02.07.2015 між Військовою частиною А4465 (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (постачальник) укладено договір купівлі-продажу приладів НВЧ спеціального призначення (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити замовнику товар, зазначений у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору згідно ДК 016-2010 26.11.1 (магнітрони, клістрони, трубки НВЧ та інші вакуумні лампи).
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що номенклатура, асортимент, комплектність продукції, яку постачальник зобов'язується передати замовнику, зазначається у Специфікації (Додаток № 1 до Договору).
В п. 3.3 Договору вказано, що приймання продукції оформляється видатковою накладною та актом прийому-передачі (додаток № 2 до договору), який підписується представниками замовника та постачальника при прийманні продукції та затверджується командиром військової частини А4465. Належним чином оформлений акт прийому-передачі є підтвердженням приймання продукції (Додаток № 2 до Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору якість продукції, його тара та упаковка, маркування повинні відповідати вимогам ДСТУ (ГОСТів, ТУ, ISO тощо).
Умовами п. п. 3.4, 3.5 Договору визначено, що у разі виявлення замовником продукції неналежної якості, некомплектності продукції або неналежної кількості продукції постачальник за свій рахунок здійснює допоставку належної кількості та/або комплектності продукції або її заміну на продукцію належної якості протягом п'яти робочих днів з дня письмового повідомлення замовника. Продукція, яка поставлена з порушенням умов цього договору, не вважається прийнятою. Всі витрати, які при цьому виникають, несе постачальник.
На виконання умов Договору 02.07.2015 за актом прийому-передачі товару постачальник передав, а замовник прийняв товар, а саме: ГМИ 32Б1, МИ-99Н, ВИ1 50/25 на загальну суму 99950,00 грн., який оплатив постачальник.
Під час розгляду справи суди встановили, що представники позивача за наслідками перевірки поставленого товару 28.07.2016 склали акт перевірки працездатності радіолокаційних приладів НВЧ, електровакуумних приладів та комплектуючих засобів РТЗ, у якому встановлено, що магнетрон МИ-99Н № 134К-1673 та електровакуумний прилад ГМИ-32-Б1 № 07882 знаходяться в непрацездатному стані, на момент перевірки технічна документація та паспорта на вироби відсутня.
На підставі вказаного акта позивач як замовник 03.08.2016 направив на адресу відповідача (постачальника) повідомлення № 26/75/15 від 29.07.2016 про результати перевірки виробів та необхідність їх заміни.
Відповідач не заперечував отримання 06.08.2015 вказаного повідомлення, а 07.08.2016 направив відповідь про готовність замінити товар.
Судами встановлено, що заміна неякісного товару на суму 93950,00 грн. відбулась 27.08.2015, що підтверджується Актом приймання № 26/94/16 від 27.08.2015.
Відповідальність сторін в п. п. 5.1, 5.2 Договору за порушення умов договору щодо якості (комплектності) продукції встановлена у вигляді сплати постачальником замовнику штрафу у розмірі 20% від вартості неякісної (некомплектної) продукції; за порушення строків поставки продукції або її заміни відповідно до п. 2.1, 3.4 та п. 6.2 Договору - у вигляді сплати постачальником замовнику пені у розмірі 0,1% від вартості продукції, стосовно якої допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення.
Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу в порядку положень Договору, оскільки відповідач прострочив поставку якісної продукції (заміну) на 13 днів.
Під час розгляду справи відповідач факт заміни товару не заперечував та стверджував, що здійснив таку заміну відповідно до положень Договору.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Питання якості товару при укладенні договорів поставки регулюється главою 54 Цивільного кодексу України.
Статтею 673 ЦК встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Відповідно до ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Сервисы для юристов