Постанова ВГСУ від 10.02.2014 року у справі №904/5262/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Справа № 904/5262/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників:позивачаГайворонський О.Г., представник, відповідача третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 у справі№ 904/5262/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"доКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаОСОБА_5простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради завданих збитків у розмірі 56647,52грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 (суддя Коваленко О.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 (судді: Т.А.Верхогляд - головуючий, Білецька Л.М., Вечірко І.О.) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.12.2013), позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 50538,72грн. збитків, 1720,50грн. судового збору; позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради 6108,80грн. збитків залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить прийняті у справі рішення та постанову скасувати і припинити провадження у справі. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач відповідно до договору оренди від 01.03.2010, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілорд", є орендарем нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 1/3, приміщення 129, 133, має загальну площу 265м2.

Обслуговуючою організацією вказаного багатоповерхового будинку і прибудов є відповідач.

07.12.2010 у квартирі АДРЕСА_1 сталася аварія (прорив водопроводу гарячої води), в результаті якої затоплено нежитлове приміщення Крутогорного відділення Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", розташованого по вул. Дзержинського, буд.1/3 у м. Дніпропетровську.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 06.02.2007 року власником квартири, в якій сталася аварія, є третя особа по даній справі - ОСОБА_5

08.12.2010 комісією з обстеження залиття за участю представників позивача, відповідача та третьої особи, складено акт №173 про наслідки заливу нежитлового приміщення.

17.12.2010 комісією з обстеження залиття повторно оглянуто нежитлове приміщення по вул. Дзержинського, буд.1/3 у м. Дніпропетровську та складено акт № 181.

Позивач звертався до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровска з позовом до ОСОБА_5, треті особи Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №3 м. Дніпропетровска і Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілорд" про відшкодування матеріальної шкоди. Рішенням суду від 18.02.2013 року у справі №2-10557/11, яке набрало законної сили 01.03.2013, в задоволенні позову відмовлено.

За таких обставин позивач звернувся з позовом у даній справі про стягнення майнової шкоди, завданої залиттям приміщення, в загальному розмірі 56647,52грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З приписів вказаної норми вбачається, що шкода може завдаватись неправомірними діями чи бездіяльністю.

Згідно з частиною другою цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності судового процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в заподіянні шкоди.

При вирішенні спору суди попередніх інстанцій, дослідивши предмет та підстави позову у вищезазначеній справі №2-10557/11 Жовтневого районного суду м. Дніпропетровска та у справі №35/5005/8432/2011 господарського суду Дніпропетровської області, дійшли висновку, що факти, встановлені рішеннями цих судів від 18.02.2013 та 03.07.2012 є преюдиціальними відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України і не потребують доведення при розгляді даної справи.

Так, судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи №35/5005/8432/2011 господарського суду Дніпропетровської області, судові рішення яких залишені без змін постановою Вищого господарського суду від 17.12.2012, встановлено, що технічною причиною зриву вентиля з різьби стояка гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1, де зареєстрований та мешкає ОСОБА_5, є корозійна руйнація металу внаслідок тривалої експлуатації трубопроводів, в тому числі невиконання своєчасної заміни вентиля. Дані обставини були підтверджені під час проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011 року у справі №35/5005/8432/2011 господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Статуту Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради основною метою діяльності підприємства є обслуговування та експлуатація житлових будинків і прилеглої території, що знаходиться у господарському віданні підприємства, забезпечення безперебійної роботи технічного обладнання житлових будинків.

Згідно приписів ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одним із видів житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Згідно п.22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є, зокрема, у багатоквартирному будинку послуги з: централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири; постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів.