ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2016 року Справа № 915/144/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв (далі - територіальне відділення АМК),
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016
зі справи № 915/144/16
за позовом приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій", м. Миколаїв (далі - Товариство),
до територіального відділення АМК
про визнання незаконним та скасування рішення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Кавуна І.О.,
відповідача - Прохорова Є.І.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про визнання незаконними та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 24.12.2015 № 59-ріш (далі - оспорюване рішення).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.04.2016 (суддя Васильєва Л.І.) у позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. - головуючий, Принцевська Н.М. і Колоколов С.І.): задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; позов задоволено; оспорюване рішення скасовано.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить: скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а рішення місцевого господарського суду від 14.04.2016 залишити без змін; стягнути з позивача витрати зі сплати судового збору. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального права, в тому числі частини першої статті 59, статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), порушенням норм процесуального права, зокрема статей 43, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про повне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з урахуванням такого.
Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.
14.01.2016 Товариство отримало оспорюване рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" зі справи № 1-26.213/30-2015, згідно з яким:
- визнано, що Товариство у 2014 році, січні-серпні 2015 року в територіальних межах м. Первомайськ Миколаївської області, де розташована автостанція, яка належить Товариству, було таким, що займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з попереднього продажу квитків автостанцією у напрямку м. Первомайськ - м. Хмельницький, оскільки його частка товару перевищує 35 відсотків і при цьому воно не довело, що зазнає значної конкуренції на даному ринку;
- дії Товариства, які полягають у встановленні різної вартості послуги з попереднього продажу квитків, у залежності від вартості проїзду, за відсутності на те економічного обґрунтування, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
- за зазначене порушення на Товариство накладено штраф відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону в сумі 68 000 грн.;
- Товариство зобов'язано припинити відповідне порушення законодавства та привести вартість послуги з попереднього продажу квитків до її економічного обґрунтування.
Справа № 1-26.213/30-2015 розпочата відповідно до пункту 5 статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та на підставі заяви гр. ОСОБА_7, яка скаржилася на високу, на її думку, та необґрунтовану вартість квитка у сполученні "Первомайськ - Хмельницький", придбаного нею у м. Первомайську на автостанції, яка належить Товариству. Так, заявниця скаржилася на суттєву різницю у вартості квитка у названому сполученні, який придбано на автостанції Товариства у м. Первомайську, в порівнянні з вартістю у зворотному напрямку за рахунок завищеної, на думку заявниці, суми комісійного збору. До її заяви додано копію чека Товариства, в якому складовими вартості квитка від Первомайська до Хмельницького є станційний та комісійний збір в однакових сумах 35,26 грн. (загальна сума 70,52 грн.).
З аналізу оспорюваного рішення та поданих територіальним відділенням АМК доказів вбачається, що останнім детально обґрунтована кожна складова, яка досліджувалася при визначенні положення суб'єкта господарювання на ринку (товар, споживачі, товарні межі ринку, територіальні (географічні) межі ринку, часові межі ринку). Висновок щодо монопольного становища Товариства на відповідному ринку є правомірним.
Сервисы для юристов