ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 303/734/24
провадження № 51 - 4998 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 липня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071120000506, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Алискерово Болибинського району Манаданської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 червня 2024 року затверджено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, укладену 29 травня 2024 року в м. Мукачево у кримінальному провадженні № 12023071120000506 від 7 серпня 2023 року. Визнано ОСОБА_6 винним за ч. 1 ст. 286-1 КК та призначено йому узгоджену сторонами угоди міру основного покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК із застосуванням ст. 69 КК у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вищевказаний вирок суду.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує, що поза увагою місцевого суду залишилось те, що відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», у справах про злочини, передбачені розділом XI «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту», укладення угоди про примирення не допускається, оскільки таке кримінальне правопорушення не регулюється положеннями ч. 3 ст. 469 КПК, а можливе тільки укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим при наданні потерпілим письмової згоди прокурору на укладення такої угоди. Зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишились доводи апеляційної скарги прокурора про порушення місцевим судом вимог частин 1, 3 ст. 475 КПК, оскільки угода про примирення не відповідала вимогам КПК та не могла бути затверджена, а призначена міра додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не визначалася угодою. Вказує, що суд апеляційної інстанції також не надав оцінку доводам сторони обвинувачення про безпідставне визнання місцевим судом обставиною, яка пом`якшує покарання-повне відшкодування завданого збитку здоров`ю потерпілого, оскільки вказана обставина нічим не підтверджується та не була досліджена судом. Зазначає, що суд апеляційної інстанції на зазначені порушення уваги не звернув, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, а тому ухвала не відповідає вимогам закону.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Сервисы для юристов