ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2016 року Справа № 916/1672/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Олена" на постановувід 21.10.2015 р. Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/1672/15 господарського суду Одеської областіза позовомПриватного підприємства "Олена"до Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" пропро визнання договору продовженим
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2015 року ПП "Олена" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" про визнання договору №214/П-СЛ-20132/03-01 балансоутримання місць для паркування від 20.05.2013 року поновленим (продовженим) до 12 серпня 2016 року з посиланнями на приписи статей 202, 203, 215, 764, 777 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду державного комунального майна" та статті 33 Закону України "Про оренду землі".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він після 31 грудня 2014 року, тобто після дати спливу дії договору балансоутримання місць для паркування від 20.05.2013 року по 31 січня 2015 року включно продовжував користуватися відповідними місцями для парковки, у зв'язку з чим обґрунтовано та законно вважає відповідний договір пролонгованим.
23.04.2015 рок ПП "Олена" надало на адресу суду заяву в якій просило залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 9 статті 63 Господарського процесуального кодексу України та повернути сплачений судовий збір.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на те, що право організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів не може бути прирівняне за своєю правовою природою до права володіти та розпоряджатися земельною ділянкою.
Також відповідач зазначав, що з моменту закінчення дії договору №214/П-сл20132/03-01 позивач не використовує земельну ділянку по вул. Старосінній, 2-35, а з 23.01.2015 року КП "Одестранспарксервіс" укладено договір балансоутримання місць для паркування за спірною адресою, з іншим оператором ТОВ "Одеспассервіс".
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.07.2015 р. (суддя О.В. Цісельський) позов задоволено повністю; визнано договір № 214/п-СЛ-20132/03-01 балансоутримання місць для паркування від 20.05.2013р., укладений між приватним підприємством "Олена" та комунальним підприємством "Одестранспарксервіс" поновленим (продовженим) до 12.08.2016 року та стягнуто з КП "Одестранспарксервіс" на користь ПП "Олена" витрати на сплату судового збору у розмірі 1 218,00 грн.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції, на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку, що спірний договір містить в собі ознаки декількох договорів, а саме найму (оренди), оренди землі та послуг, тому для вирішення спірних питань, пов'язаних із цим договором слід застосовувати відповідні приписи закону, що регулюють виникненні між сторонами правовідносини. Судом першої інстанції встановлено, що позивач до закінчення строку дії договору звертався до відповідача з пропозицією продовжити термін дії договору, проте, відповідач, у встановлений законом термін відповіді на пропозицію позивача не надав, натомість, всупереч приписам статті 777 Цивільного кодексу України, не сповістивши позивача, уклав із іншим суб'єктом господарювання аналогічний договір.
За апеляційною скаргою КП "Одестранспарксервіс" Одеській апеляційний господарський суд (судді: Я.Ф. Савицький, О.О. Журавльов, Н.М. Принцевська) переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 02.07.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.10.2015 р., скасував вказане рішення та прийняв нове рішення, яким в задоволені позову відмовив.
Мотивуючи рішення суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку, що договір балансоутримання місць паркування від 20.05.2013 № 214/П-СЛ-20132/03-01 не є за своєю правовою природою договором оренди, таким чином, до нього не можуть бути застосовані положення частини першої статті 764 Цивільного кодексу України та частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо його продовження на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору. З аналогічних підстав до цього договору не можуть бути застосовані норми частини першої статті 777 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий термін після закінчення строку його дії.
Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що договір балансоутримання місць паркування від 20.05.2013р. № 214/П-СЛ-20132/03-01 не містить умов про його автоматичне продовження або щодо наявності у оператора переважного права на укладення нового договору на новий термін після закінчення строку його дії.
Також, 22.10.2015 року Одеським апеляційним господарськими судом (судді: Я.Ф. Савицький, О.О. Журавльов, Н.М. Принцевська) була винесена додаткова постанова у справі, якою на підставі статті 88 Господарського процесуального кодексу України було стягнуто з Приватного підприємства "Олена" (65031, м. Одеса, вул. Сергія Ядова, 24а, кв. 33, ЄДРПОУ 25040472) на користь Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" (65023, м. Одеса, вул. Ніженська, 51, код ЄДРПОУ 38018133) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
ПП "Олена" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить повністю скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 року та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 02.07.2015 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заявник касаційної скарги зазначає, що судом першої інстанції цілком правильно застосовано до спірних правовідносин вимоги статті 777 Цивільного кодексу України, які передбачають наявність у орендаря переважного права на подовження договору оренди, адже за висновками суду першої інстанції договір є змішаним і містить в собі елементи договору оренди (найму).
Скаржник наголошує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що спірний договір не є за своєю правовою природою договором оренди, не спростовує висновку суду першої інстанції про те, що вказаний договір є змішаним та містить елементи договору оренди.
На думку скаржника, суд апеляційної інстанції при винесенні постанови неправильно застосовано приписи статті 628 Цивільного кодексу України і помилково не застосував статтю 777 Цивільного кодексу України, яка мала бути застосовано до спірних правовідносин.
У відзиві на касаційну скаргу КП "Одестранспарксервіс" просить залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що спірний договір не ґрунтується на статтях 764,777 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не може визнаватися як найм (оренда) майна або речового права.
Спірний договір не містить жодних істотних умов договору найму (оренди державного та комунального майна, оренди землі). Зокрема, умовами цього договору не передбачається передача у строкове платне користування об'єкта оренди та його повернення, а також сплата орендної плати з урахуванням її індексу.
Можливість укладення договорів балансоутримання місць для паркування передбачена Законом України "Про благоустрій населених пунктів".
Крім того, відповідач у своєму відзиві зазначає, що апеляційний господарський суд вірно звернув увагу на те, що договір балансоутримання місць паркування від 20.05.2013р. № 214/П-СЛ-20132/03-01 не містить умов про його автоматичне продовження або щодо наявності у оператора переважного права на укладення нового договору на новий термін після закінчення строку його дії
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 20.05.2013 року між КП "Одестранспарксервіс" (уповноважена особа) та ПП "Олена" (оператор) укладено договір балансоутримання місць паркування № 214/П-СЛ-20132/03-01 (том 1 а.с.11-14).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1342 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів", статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, рішення Одеської міської ради від 23.12.2011р. № 1631-VI "Про затвердження Правил благоустрою території м. Одеса" у новій редакції, рішення Одеської міської ради від 22.11.2011р. № 1534-VI, рішення Одеської міської ради від 08.04.2011р. № 520-VI "Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси", рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. № 1251-VI "Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одесі" уповноважена особа надає право оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (майданчик для паркування) загальною площею 302,50 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Старосінна, 2-35 (302,50 кв.м.).
Оператор здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі та порядку передбаченому договором (пункт 1 договору).
Пунктами 6.1. та 6.2. договору термін дії договору визначається на період з 01.05.2013 р. по 31.12.2014 р., дія договору припиняється після закінчення строку, на який договір було укладено.
Сервисы для юристов