ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" березня 2016 р. м. Київ К/800/46898/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
секретар судового засідання: Корінець Ю.О.,
за участю:
представників позивача Водяницького О.О., Барсукової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2012 року Державне підприємство «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (далі - позивач, ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області (далі - ДФІ в Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування пунктів 4, 5, 6, 7, 8 вимоги від 23 травня 2012 року № 08-08-14-14/5025 (далі - Вимога № 08-08-14-14/5025).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 4, 6, 7, 8 Вимоги №08-08-14-14/5025. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, ДФІ в Запорізькій області звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати вказані рішення судів попередніх інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині - про відмову у задоволенні позову.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» за період з 1 січня 2009 року по 1 січня 2012 року від 27 березня 2012 року № 08-21\4 (далі - Акт ревізії).
На підставі зафіксованих в Акті ревізії даних та з метою усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення у подальшому, відповідач надіслав ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією ДП «ЗДАРЗ «МІГРЕМОНТ» від 23 травня 2012 року №08-08-14-14\5025.
У вказаній Вимозі №08-08-14-14\5025 відповідачем серед іншого зазначено наступне.
- В порушення загальних положень Галузевої угоди між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України на 2011-2013 роки протягом періоду з 12 березня 2011 року по 1 травня 2011 року окремим працівникам встановлено посадові оклади менші, ніж передбачено вимогами даної Галузевої угоди, що призвело до недоотримання доходів працівниками на загальну суму в розмірі 2 665,70 грн. У зв'язку з викладеним позивача зобов'язано привести штатний розпис (посадові оклади) відповідно до вимог Галузевої угоди та провести донарахування заробітної плати працівникам підприємства, недоотриманої в період з 12 березня 2011 року по 1 травня 2011 року, з наступною її виплатою. (пункт 4 Вимоги №08-08-14-14\5025).
- Позивача зобов'язано відобразити дебіторську заборгованість за фізичними особами, щодо яких здійснено безпідставні витрати; провести претензійно-позовну роботу з цими особами щодо відшкодування коштів на загальну суму в розмірі 110 997,49 грн.; в іншому випадку стягнути з винних осіб шкоду в порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 6 Вимоги №08-08-14-14\5025).
- В порушення граничних норм було придбано 42 одиниці товарно-матеріальних цінностей, вартість яких в розмірі кожної окремої одиниці активів перевищує встановлений рівень на 54 222,78 грн., у зв'язку з чим позивача зобов'язано стягнути з осіб, винних у придбанні активів з перевищенням граничних норм на загальну суму 54 222,78 грн., шкоду у порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 7 Вимоги № 08-08-14-14\5025).
- Упродовж 2010-2011 років підприємством допущено перевищення фактичних витрат на страхування, благодійну, спонсорську та іншу допомогу понад рівень, визначений фінансовим планом, у зв'язку з чим позивача зобов'язано провести претензійно-позовну роботу в частині стягнення з одержувачів благодійної допомоги коштів на загальну суму 41 000,00 грн. та стягнення коштів у сумі 321 000,00 грн., спрямованих на страхування (пункт 8 Вимоги № 08-08-14-14\5025).
Також судами попередніх інстанцій стосовно пункту 4 Вимоги № 08-08-14-14\5025 установлено, що позивач на виконання умов Галузевої угоди належним чином і у встановлені строки вніс відповідні зміни до штатного розпису від 1 травня 2011 року та запровадив мінімальні коефіцієнти співвідношення місячних посадових окладів окремим працівникам підприємства. Таким чином зазначений оспорюваний пункт Вимоги № 08-08-14-14\5025 відповідача спрямований фактично на відшкодування окремим працівникам недоотриманої, на думку відповідача, в період з 12 березня 2011 року по 1 травня 2011 року заробітної плати.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності пунктів 4, 6, 7, 8 Вимоги № 08-08-14-14\5025, у зв'язку із чим наявності підстав для скасування цих пунктів Вимоги № 08-08-14-14\5025.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із остаточними висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі та вважає їх частково помилковими з огляду на таке.
Сервисы для юристов