ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" лютого 2017 р. м. Київ К/800/10300/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Кобилянського М.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати,
встановила:
У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - ТУ ДСА України в Дніпропетровській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просив визнати неправомірними дії щодо не нарахування та не виплати йому з 26 жовтня 2014 року заробітної плати відповідно до частини першої статті 144 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2453-VІ) зі змінами щодо розмірів посадових окладів працівників апарату суду, внесеними Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII); зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату заробітної плати з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ.
Зобов'язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області здійснити позивачу перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ, з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині не нарахування та не виплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року.
Зобов'язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області здійснити позивачу перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ та за період з 29 березня 2015 року відповідно до статті 147 Закону № 2453-VІ у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VІІІ), з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ТУ ДСА України в Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 з 01 серпня 2014 року працює в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська на посаді помічника судді, що підтверджується копією трудової книжки.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року відповідно до статті 144 Закону № 2453-VІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем неправомірно не здійснено перерахунок заробітної плати, оскільки заробітна плата позивача з 26 жовтня 2014 року повинна обчислюватися в розмірах, встановлених абзацом 2 частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ, а з 29 березня 2015 року - абзацом 2 частини першої статті 147 Закону № 2453-VІ в редакції Закону № 192-VІІІ.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон № 1697-VII, яким внесено зміни до статті 144 Закону № 2453-VІ, зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Сервисы для юристов