ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" березня 2014 р. м. Київ К/9991/68981/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників: позивача:Пашутіна Є.В.,відповідача:Скапоущенка О.Д.,розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські каштани»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012
у справі № 2а-3620/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські каштани»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські каштани» (надалі - позивач, ТОВ «Київські каштани») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2011 № 156991502.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 і задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач не надав письмових заперечень, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.11.2011 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Київські каштани», про що складено акт № 305/1502/32670504.
Під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Київські каштани» в порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 23 889 433,00 грн. за II квартал 2011 року.
За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 № 156991502, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 23 889 433,00 грн.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем неправомірно включено до податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, що утворилося в попередніх податкових періодах, оскільки право платника податків на включення до витрат II календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками I кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі, а тому положення п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України не поширюються на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 01 квітня 2011 року.
Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про помилковість наведеної позиції судів першої та апеляційної інстанцій і наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, визначено особливий порядок застосування у 2011 році положень п.150.1 ст. 150 цього Кодексу з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
В той же час, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Пунктом 6.1 ст. 6 наведеного Закону було визначено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням п. 22.4 ст. 22 Закону.
Особливості, встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.
Сервисы для юристов