ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/36244/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Пасічник С.С., Стародуба О.П., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення певних дій, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2011 року, -
встановив:
У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим незаконними і зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому державну пенсію і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 вересня 2010 року позов задоволено. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачеві щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 20 травня 2010 року і довічно, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), та розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законами на момент виплати. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37 гривень, а на користь держави судовий збір у сумі 17 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим відхилено, а рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 вересня 2010 року залишено без змін.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2011 року в частині зобов'язання виплачувати пенсію безстроково та прийняти по справі нове рішення.
Позивач подав письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, то суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що позивач ОСОБА_4 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом IIІ групи внаслідок захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії
1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктами 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI до Закону № 796-ХІІ, зокрема, до статей 50, 54, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 щодо неконституційності підпунктів 12, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» вказані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали.
У 2010 році положення статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ зупинено чи змінено не було.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди дійшли вірного висновку про те, що при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають положення саме статей 50, 54 Закону № 796-XII, а не положення постанов Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, оскільки такі істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
З положень статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що за основу нарахування розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком.
Сервисы для юристов