Постанова ВАСУ від 07.10.2014 року у справі №875/154/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/154/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

позивача

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Рахнянського Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року

у справі № 875/154/14

за позовом ОСОБА_4

до Центральної виборчої комісії

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови від 28.09.2014 №1281 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8» в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014; зобов'язання Центральної виборчої комісії надати ОСОБА_4 можливість виправити неточність у заяві про самовисування кандидатом у народні депутати України, поданій 23.09.2014.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що подана ОСОБА_4 заява про самовисування кандидатом у народні депутати України не містить зобов'язання у разі обрання ОСОБА_4 депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України. Також вказаний документ не містить посилання на те, що позивач не здійснює зазначеної діяльності.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення у справі - про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи допустив порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, суд не врахував, що подана позивачем заява про самовисування містила неточність, які позивач самостійно виправив, а таку заяву не можна вважати неподаною. Таким чином, ОСОБА_4 вважає рішення Центральної виборчої комісії щодо відмови йому в реєстрації кандидатом в народні депутати неправомірною, а позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив і зазначив, що Центральна виборча комісія (далі - ЦВК) під час прийняття оспорюваної постанови про відмову у реєстрації кандидатом у депутати ОСОБА_4 діяла відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.09.2014 ОСОБА_4 подав до ЦВК пакет документів для проведення реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 129.

Серед іншого заява про самовисування містила текст про те, що ОСОБА_4 іншого представницького мандата, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата України, не має. Належних йому підприємств та корпоративних прав не має.