ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" липня 2016 р. м. Київ К/800/25239/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Калашнікової О.В. Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Електроград» до Дніпропетровської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення, стягнення суми,-
в с т а н о в и л а:
В березні 2014 року приватне акціонерне товариство «Електроград» (далі - ПАТ Електроград») звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 27 грудня 2013 року № 110000003/2013/000129/2, стягнення з Державного бюджету різниці між заявленою митною вартістю та відкоригованою в розмірі 6509,87 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 27 грудня 2013 року № 110000003/2013/000129/2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Дніпропетровська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено комерційну невзаємозамінність товару при наявності схожих характеристик та схожих компонентів, та як наслідок послідовний перехід від одного до іншого методу визначення митної вартості товару, в тому числі зазначивши в своєму рішенні про відсутність таких товарів. Також судом зазначено, що позовні вимоги про стягнення суми внесеної фінансової гарантії, що складається із сум сплаченого мита та податку на додану вартість у розмірі 6 509,78 грн., є необґрунтованими та передчасними, оскільки виникнення права на повернення сплачених податків і зборів пов'язується з певними обставинами та відповідною процедурою, згідно статті 301 Митного кодексу України, зокрема, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, статті 45 Бюджетного Кодексу України, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, так на момент вирішення справи право на отримання суми внесеної фінансової гарантії, у позивача є таким, що не порушено. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «Електроград» та компанією IT Inter Теchnology SA (Швейцарія) укладено зовнішньоекономічний контракт від 14 листопада 2013 року № EL 12017, за умовами якого позивачем придбано товар, а саме: трансформатор з литою ізоляцією TRAFO RESINA PN 1000 КВА, 10/0,4 кB, DYN-11, 2 шт. Використовується у багатьох галузях господарства: призначенні для перетворення електричної енергії в електромережах трьохфазного змінного струму частотою 50ГЦ, встановлюються у вбудованих підстанціях на промислових підприємствах. Технічні дані: частота 50 ГЦ, клас ізоляції до 24 КВ, потужність - 1000 КВА. Країна виробництва - Італія, виробник «NEWTON Trasformatori s.p.a.», на умовах FCA м. Понджибонси, Сиена (Італія).
24 грудня 2013 року для здійснення митного контролю та митного оформлення товару (трансформатор з литою ізоляцією TRAFO RESINA PN 1000 КВА, 10/0,4 кB, DYN-11, 2 шт.) ПАТ «Електроград» подано вантажну митну декларацію від 24 грудня 2013 року № 110050004/2013/202209. Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України на рівні 9708,23 євро/шт. (106324,62 грн./шт.). Разом з митною декларацією надано, зокрема, зовнішньоекономічний контракт від 14 листопада 2013 року № EL 12017 та додаток № 1 до нього, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, рахунок-фактуру (інвойс), сертифікат про походження товару загальної форми, міжнародну автомобільну накладну (СМR), рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг, копію митної декларації країни відправлення від 20 грудня 2013 року № 13HU72400020183479.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару Дніпропетровською митницею Міндоходів виявлено розбіжності у наданих документах, а саме: в рахунку від 16 грудня 2013 року № 14/13, в рахунку-фактурі від 12 грудня 2013 року № 696/13- розбіжності за одиницю товару.
При проведенні контролю співставлення - порівняння заявленої митної вартості товару позивача, із даними, які містяться в електронній копії митної декларації від 10 грудня 2013 року № 100270001/2013/012830, за якою ввозився такий самий товар призвели до сумніву у правильності визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим податковим органом витребувано у позивача додаткові документи.
Декларант надав до митного органу висновок торгово-промислової палати України від 26 грудня 2013 року № Э-289, інформаційний лист підприємства від 27 грудня 2013 року № 117, переклади рахунку-фактури та вантажної митної декларації країни відправлення, спеціальний прайс-лист виробника товару на 2013 рік.
Однак, зазначенні документи митний орган визнав такими, що не підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: у висновку торгово-промислової палати України від 26 грудня 2013 року № Э-289 експертом для аналізу та подальших розрахунків взято за основу аналог оцінюваного товару згідно прайс-листа фірми-виробника на 2013 рік. Експерт зазначає, що ціна згідно з прайс-листом зазначена на рівні 8875,00 євро/шт. на умовах EXW. Разом з тим наданий прайс-лист містить ціни безпосередньо для фірми імпортера з урахуванням знижок як для офіційного дилера. Ціна за даний товар в прайс-листі зазначена на рівні 8310,00 євро/шт. Інформаційний лист підприємства від 27 грудня 2013 року № 117 щодо подальшого використання оцінюваного товару містить посилання на поставку трансформаторів за контрактом від 01 вересня 2013 року № 47/Y, хоча поставка здійснюється за контрактом від 14 листопада 2013 року № EL 12017. Переклад рахунку-фактури від 12 грудня 2013 року № 696/13 містить інформацію, що на товар надано знижку з урахуванням переплати 50% згідно інвойсу від 20 листопада 2013 року № 638/13. Надання знижок жодним з документів не підтверджено.
Дніпропетровською митницею Міндоходів 27 грудня 2013 року прийняті картка відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110050004/2013/00336 та рішення № 110000003/2013/000129/2 про коригування митної вартості товару за резервним методом.
В подальшому, згідно з статтею 55 Митного кодексу України, товар було випущено у вільний обіг на умовах фінансової гарантії в розмірі 6509,87 грн.
Під час дії гарантійних зобов'язань, позивачем до Дніпропетровської митниці Міндоходів надано спеціальний прайс-лист виробника товару на 2013 рік, інформаційний лист підприємства від 27 грудня 2013 року № 117 щодо подальшого використання товару, інформаційний лист підприємства від 27 грудня 2013 року № 271213 про відсутність можливості надання договору від компанії IT Inter Теchnology SA, інформаційний лист від 07 лютого 2014 року № 070214 про умови поставки товару.
Відповідно до листа Дніпропетровської митниці Міндоходів від 28 лютого 2014 року № 1397/04-50-52 документи, що додатково подані позивачем до митниці взяті контролюючим органом до уваги, проте оскаржуване рішення відповідача залишилось чинним.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Сервисы для юристов