Ухвала КЦС ВП від 23.05.2019 року у справі №479/1073/18-ц

Постанова

Іменем України

31 липня 2020 року

м. Київ

справа № 479/1073/18

провадження № 61-8798 св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» нарішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області у складі судді Репушевської О. В. від 06 лютого 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Данилової О. О., Базовкіної Т. М., Коломієць В. В., від 01 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі - ТОВ «Агрофірма Корнацьких») про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовну заяву мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4823981000:04:000:0068, площею 3,8534 га в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області. 01 січня 2006 року між ним та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 50 років.

Посилаючись на порушення майнових прав, у зв`язку з тим, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з 2008 року йому орендну плату не сплачує, чим порушує вимоги договору оренди, просив суд розірвати договір орендиземельної ділянки, укладений 01 січня 2006 року.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 01 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований у Кривоозерському реєстраційному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за №040701700121.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовано тим, що саме на відповідача у справі покладено обов`язок доказування відсутності вини у невиконанні зобов`язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж доведення факту виконання ним цього зобов`язання. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а саме, отримати орендну плату за 2008-2017 роки у строки та на умовах, що встановлені договором оренди, не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання щодо внесення орендної плати та прийняття заходів щодо внесення орендної плати за договором оренди щороку. Порушення відповідачем умов договору щодо виплати орендної плати є істотним, оскільки позивач внаслідок такого порушення значною мірою позбавлявся того, на що він розраховував при укладенні договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для справи та не звернули належної уваги на те, що позивач у порушення умов договору оренди землі та вимог закону проявив бездіяльність щодо отримання ним відповідної орендної плати, не повідомляв свої банківські реквізити, що не є тотожним поняттю «систематична несплата». При цьому товариство послалося на висновки Верховного Суду України, в яких підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не затримка в її сплаті. Крім того, зазначає, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, будучи власником спірної земельної ділянки він мав можливість дізнатися про порушення свого права, однак судами не було встановлено причини пропущення ним позовної давності.

Відзив на касаційну скаргу