Постанова

Іменем України

31 липня 2020 року

м. Київ

справа № 479/1073/18

провадження № 61-8798 св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» нарішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області у складі судді Репушевської О. В. від 06 лютого 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду у складі колегії суддів: Данилової О. О., Базовкіної Т. М., Коломієць В. В., від 01 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі - ТОВ «Агрофірма Корнацьких») про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовну заяву мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4823981000:04:000:0068, площею 3,8534 га в межах Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області. 01 січня 2006 року між ним та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 50 років.

Посилаючись на порушення майнових прав, у зв`язку з тим, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з 2008 року йому орендну плату не сплачує, чим порушує вимоги договору оренди, просив суд розірвати договір орендиземельної ділянки, укладений 01 січня 2006 року.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 01 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований у Кривоозерському реєстраційному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за №040701700121.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовано тим, що саме на відповідача у справі покладено обов`язок доказування відсутності вини у невиконанні зобов`язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж доведення факту виконання ним цього зобов`язання. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а саме, отримати орендну плату за 2008-2017 роки у строки та на умовах, що встановлені договором оренди, не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання щодо внесення орендної плати та прийняття заходів щодо внесення орендної плати за договором оренди щороку. Порушення відповідачем умов договору щодо виплати орендної плати є істотним, оскільки позивач внаслідок такого порушення значною мірою позбавлявся того, на що він розраховував при укладенні договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для справи та не звернули належної уваги на те, що позивач у порушення умов договору оренди землі та вимог закону проявив бездіяльність щодо отримання ним відповідної орендної плати, не повідомляв свої банківські реквізити, що не є тотожним поняттю «систематична несплата». При цьому товариство послалося на висновки Верховного Суду України, в яких підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не затримка в її сплаті. Крім того, зазначає, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, будучи власником спірної земельної ділянки він мав можливість дізнатися про порушення свого права, однак судами не було встановлено причини пропущення ним позовної давності.

Відзив на касаційну скаргу

У червні 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із районного суду, зупинено виконання рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2019 року та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

21 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК № 029955, виданого на підставі розпорядження Кривоозерської районної державної адміністрації від 18 березня 2005 року № 155-р, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,8534 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області(а. с. 8-11).

01 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» укладено договір оренди належної йому земельної ділянки площею 3,85 га строком на 50 років, який 04 квітня 2007 року зареєстровано у Кривоозерському реєстраційному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за №040701700121 (а. с. 32-35).

Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця. Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі 693,45 грн. Форма розрахунку за договором (грошова або у натуральній формі) окремо щорічно погоджується сторонами в межах розміру плати, визначеного додатком № 1 до договору, шляхом подання орендодавцем на ім`я орендаря письмової заяви. Така заява подається орендодавцем орендарю до 01 вересня року, за який проводиться розрахунок по орендній платі. Якщо протягом року сторони не погодили форму виплати орендної плати, вважається, що розрахунок по орендній платі буде здійснюватися в грошовій формі на суму зазначені в абзаці 1 пункту 9 цього Договору.

Відомостей про сплату орендної плати у період 2008 - 2017 років справа не містить.

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ «Агрофірма Корнацьких» здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла

до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, установивши, щоТОВ «Агрофірма Корнацьких» не виплачувалоОСОБА_1 з 2008 року своєчасно та систематично орендну плату за земельну ділянку, на підставі укладеного між ними договору про оренду землі від 01 січня 2006 року, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством його умов.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Агрофірма Корнацьких», що позивачем не виконано умови пункту 9 договору оренди землі щодо письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором, не заслуговують на увагу, оскільки вказане не звільняє відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати, та є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про відсутність систематичної несплати орендної плати, оскільки позивач не звертався за отриманням орендної плати, є безпідставними, оскільки договір не передбачає обов`язку орендодавця кожного разу звертатися за отриманням орендної плати. Крім того, у пункті 9 договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця.

Доводи касаційної скарги щодо застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставними, оскільки суд першої інстанції, з висновками, якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що порушення прав позивача є триваючим, оскільки земельна ділянка йому не повернута.

До подібних висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18, провадження № 61-39488 св 18; від 14 серпня 2019 року у справі № 484/4135/18, провадження 61-11820 св 19.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року булозупинено виконання рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2019 року до закінчення касаційного провадження,а колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для його скасування, тому його виконання слід поновити.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» залишити без задоволення, а рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року - без змін.

Поновити виконання рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара