Ухвала КЦС ВП від 19.02.2019 року у справі №383/875/17

Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 383/875/17

провадження № 61- 48759св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2018 року у складі судді Замші О. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що з 03 листопада 2006 року по 12 січня 2016 року ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.

За час шлюбу вони набули у власність спільне майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, однак з відповідачем не досягнуто згоди щодо його поділу.

ОСОБА_1 просила у порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , залишити у власності відповідача 1/2 частку цієї ж квартири.

У лютому 2017 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання за ним особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що спірна квартира була придбана ним за власні кошти, які він отримав у позику від ОСОБА_3 та повертав їх з відсотками, а тому це майно не можна вважати об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_3 1/2 частки квартири

АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , особистою приватною власністю відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що квартира є спільним майном подружжя, а тому в порядку поділу майна подружжя необхідно визнати право власності за кожною із сторін на 1/2 частки спірної квартири. ОСОБА_3 не доведено належними та допустимими доказами того, що спірна квартира була придбана ним за його особисті кошти та є його особистою приватною власністю.