Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 592/7118/17
провадження № 61-24468св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: філія Сумського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми у складі судді Чернобая О. І. від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Ткачук С. С.,
від 11 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до філії Сумського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Ощадбанк») про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивовано тим, що 12 лютого 2014 року її було прийнято на роботу на посаду контролера-касира операційного відділу відділення
№ 10018/050 філії Сумського обласного управління ПАТ «Ощадбанк»,
а наказом від 28 квітня 2016 року переведено у вказаному відділенні на посаду завідувача сектора касових операцій.
Наказом філії Сумського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 06 червня 2017 року № 485 її було звільнено з роботи
з 14 червня 2017 року на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України за втратою довір`я. Як зазначено в наказі її звільнено за неналежне виконання функцій щодо організації касових операцій та грошового обігу, передбачених посадовою інструкцією, недостатній контроль при проведенні банківських операцій підлеглими працівниками, порушення вимог внутрішньобанківських нормативних документів та нормативно-правових документів Національного банку України при проведенні банківських операцій, що призвело до заподіяння збитків клієнтам банку та що ці порушення трудових обов`язків унеможливлюють у подальшому довірити їй роботу з коштами та іншими цінностями. Крім того, 12 червня 2017 року роботодавцем був виданий другий наказ № 649-к про її звільнення з роботи 14 червня 2017 року на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України за втратою довір`я.
Вважає, що вказані обидва накази про своє звільнення є незаконними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, а вона поновленню на роботі, оскільки в ході проведеного службового розслідування її вини у заподіянні шкоди клієнтам банку доведено не було, ніяких порушень вона не вчиняла. Роботодавець не обґрунтував та не довів факту порушень та її вини. За весь час роботи вона не допускала порушень трудової дисципліни та до дисціплінарної відповідальності не притягувалась. Вважає, що відповідач передчасно звільнив її з роботи, такому звільненню не передувало притягнення її до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності. Її було звільнено за порушення, яких вона не допускала. Крім того, відповідач, на її думку, пропустив строки притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з роботи, оскільки наказ про службове розслідування був виданий 26 квітня 2017 року, а позивач була звільнена з роботи 14 червня 2017 року.
Сервисы для юристов