Ухвала КЦС ВП від 17.03.2019 року у справі №2-4/2012

Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 2-4/2012

провадження № 61-11070св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: відділ земельних ресурсів Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 січня 2019 року у складі судді Кіяшко В. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: відділ земельних ресурсів Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_3 , про розподіл земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про розподіл земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначала, що 28 січня 2004 року ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області вирішено питання про розподіл сумісно нажитого майна з відповідачем - житлового будинку. Рішення суду постановлено з порушенням прав на житло дитини. Крім того, не було предметом розгляду суду вирішення питання про розподіл земельної ділянки площею 0,25 га. У зв`язку з тим, що зазначене питання судом не вирішено, відповідач на свій розсуд встановив огорожу поперек земельної ділянки та перекрив можливість доступу позивачу до городу. Відповідачем не було отримано дозволів на зведення побудови, ця побудова перешкоджає нормальному користуванню їй своїм майном. Відповідач не мав права на зведення цього паркану, у зв`язку із чим вважає, що паркан підлягає знесенню.

Посилаючись на викладене, просила суд розділити спірну земельну ділянку та виділити їй земельну ділянку, яка відноситься до виділеної судом частини житлового будинку, земельну ділянку, яка використовується під город розділити на три частини та виділити їй з дитиною 2/3 частини земельної ділянки. Зобов`язати відповідача розібрати паркани у дворі та біля будівель, які перешкоджають їй доступ до городу та сараю.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 січня 2019 року у цій справі без змін.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, та вказував, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем не заявлялися вимоги щодо виділу земельної ділянки у розмірі частки будинку, а наданий позивачем варіант поділу земельної ділянки під городом на три рівні частини, не може бути визнаний судом як належний доказ, оскільки розподіл повинен проводитись відповідно частки права власності у спірному майні будинку, також позивачем не надано жодного доказу стосовно парканів, які, як вона вважає, підлягають знесенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким розділити земельну ділянку площею 0,25 га на АДРЕСА_1 та виділити позивачу земельну ділянку, яка відноситься до виділеної судом частини житлового будинку. Земельну ділянку, яка використовується під город розділити на три частини і позивачу із дитиною виділити 2/3 частини земельної ділянки городу. Також просить зобов`язати відповідача розібрати паркани біля будівель, які перешкоджають позивачу доступ до городу та сараю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом першої інстанції було проігноровано вимоги законодавства щодо залучення та обов`язкової участі у справі органу опіки та піклування.

Заявник вказувала, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено мирову угоду укладену між сторонами 28 січня 2004 року, якою було поділено не лише будинок, а і земельну ділянку, а тому позов, на її думку, підлягав щонайменше частковому задоволенню.

Касаційна скарга містить посилання на те, що висновки суду з приводу того, що земельна ділянка площею 0,25 га належить відповідачу та те, що позивач не надала доказів на обґрунтування своїх позовних вимог є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.