Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 243/9101/17-ц
провадження № 61-41267св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2018 року у складі суддів: Жданова В. С., Мірути О. А., Хейло Я. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Департамент архітектурно-будівельної інспекції Донецької області,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі договору дарування від 24 травня 2016 року йому належить 51/100 частка виробничої будівлі А-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень: 1-17/3,8; 1-18/11,7; 2-35/10; 2-36/5,0; 2-37/8,5; 2-38/18,6, 2-39/14,4; 2-40/49,0; 2-41/16,7; 2-42/8,4; 2-43/8,7; 2-44/8,3; 2-45/8,4; 2-46/16,8; 2-47/1,4; 2-48/2,4; 2-49/18,1; 2-50/12,9; 2-51/33,1; 2-52/4,1; 2-53/18,1; 2-54/13,1; 2-55/2,6; 2-56/1,7; 2-57/48,7; 2-58/12,1; 2-59/10,2; 2-60/9,8; 2-61/11,3; 2-62/10,9; 2-63/13,5; 2-64/5,1; 2-65/43,4,загальною площею 460,8 кв. м. Інші 49/100 часток виробничої будівлі А-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 24 травня 2016 року належать відповідачу ОСОБА_2 , та складаються із приміщень: 1-1/28,8; 1-2/8,5; 1-3/14,4; 1-4/10,5; 1-5/1,6; 1-6/3,4; 1-7/10,5; 1-8/48,0; 1-9/2,3; 1-11/20,9; 1-12/9,3; 1-13/11,5; 1-14/10,9; 1-15/13,1; 1-16/49,2; 1-19/50,0; 1-22/46,2; 1-23/14,7; 1-24/12,9; 1-25/8,6; 1-26/9,1; 1-27/7,4; 1-28/1,2; 1-29/1,9; 1-30/7,8; 1-31/1,9; 1-32/1,2; 1-33/5,4; 1-34/26,6; 1/3,2,загальною площею 441,0 кв. м.
Після набуття права власності на частку у вищевказаній виробничій будівлі він неодноразово пропонував відповідачу спільними зусиллями привести до належного санітарного стану прилеглу до належної їм будівлі територію та реконструювати будівлю, але відповідач відмовлялась брати участь у проведенні таких робіт. Він за власні кошти облаштував прилеглу територію, придбав будівельні матеріали на загальну суму 170 771 грн 06 коп. та здійснив реконструкцію 51/100 часток виробничої будівлі шляхом переобладнання горища, підвалу та внутрішнього перепланування приміщень 2 поверху по АДРЕСА_1 без зміни геометричних розмірів у фундаменті.
Внаслідок реконструкції загальна площа виробничої будівлі по АДРЕСА_1 збільшилась і складає 1 517 кв. м за рахунок додаткових приміщень: підвалу І/11,5, ІІ-65,1; ІІІ/16,5 та приміщень третього поверху (надбудови) 3-01/109,6 кв. м, 3-02/125,6 кв. м, 3-03/19,6 кв. м, 3-04/17,2 кв. м, 3-05/10 кв. м.; 3-06/12,1 кв. м; 3-07/10,9 кв. м; 3-08/2,3 кв. м; 3-09/3,3 кв. м; 3-10/125,6 кв. м; 3-11/53,3 кв. м. Також був реконструйований належний позивачу другий поверх у приміщення 2-01/15,5 кв. м; 2-02/6,2 кв. м; 2-03/50,3 кв. м.; 2-04/127,6 кв. м, 2-05/17,2 кв. м; 2-06/6 кв. м; 2-07/18,4 кв. м; 2-08/22,9 кв. м; 2-09/18,4 кв. м; 2-10/5,3 кв. м; 2-11/123 кв. м, 2-12/49,7 кв. м; 2-13/17,4 кв. м. Загальна площа належних йому реконструйованих приміщень складає 1 076 кв. м.
Він неодноразово усно звертався до відповідача з проханням укласти і нотаріально посвідчити договір поділу майна у зв`язку з реконструкцією і збільшенням належної йому частки у майні або надати на це письмову згоду, направив на її адресу декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, але відповіді на це не отримав. Через відсутність згоди відповідача як співвласника нерухомого об`єкта він фактично позбавлений можливості оформити у встановленому законом порядку право власності на належне йому майно і отримати відповідний правовстановлюючий документ, на підставі якого він мав би можливість реалізовувати свої права як власник.
Виділ належної йому частики в натурі є технічно можливим, не призведе до погіршення технічного стану майна та не порушить порядку ведення господарської діяльності сторін, просив суд ухвалити рішення, яким припинити право спільної часткової власності на виробничу будівлю А-2,розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ним право власності на приміщення загальною площею 1 076 кв. м, а саме на: підвал І/11,5, ІІ-65,1; ІІІ/16,5; 1-17/3,8 кв. м; 1-18/11,7 кв. м; 2-01/15,5 кв. м; 2-02/6,2 кв. м; 2-03/50,3 кв. м; 2-04/127,6 кв. м, 2-05/17,2 кв. м; 2-06/6 кв. м; 2-07/18,4 кв. м; 2-08/22,9 кв. м; 2-09/18,4 кв. м; 2-10/5,3 кв. м; 2-11/123 кв. м; 2-12/49,7 кв. м; 2-13/17,4 кв. м; 3-01/109,6 кв. м, 3-02/125,6 кв. м, 3-03/19,6 кв. м, 3-04/17,2 кв. м, 3-05/10 кв. м; 3-06/12,1 кв. м; 3-07/10,9 кв. м; 3-08/2,3 кв. м; 3-09/3,3 кв. м; 3-10/125,6 кв. м; 3-11/53,3 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 квітня 2018 року позов задоволено. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виробничу будівлю, позначену як А-2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення загальною площею 1 076 кв. м виробничої будівлі А-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: підвал І/11,5, ІІ-65,1; ІІІ/16,5; 1-17/3,8 кв. м; 1-18/11,7 кв. м; 2-01/15,5 кв. м; 2-02/6,2 кв. м; 2-03/50,3 кв. м; 2-04/127,6 кв. м, 2-05/17,2 кв. м; 2-06/6 кв. м; 2-07/18,4 кв. м; 2-08/22,9 кв. м; 2-09/18,4 кв. м; 2-10/5,3 кв. м; 2-11/123 кв. м; 2-12/49,7 кв. м; 2-13/17,4 кв. м; 3-01/109,6 кв. м, 3-02/125,6 кв. м, 3-03/19,6 кв. м, 3-04/17,2 кв. м, 3-05/10 кв. м; 3-06/12,1 кв. м; 3-07/10,9 кв. м; 3-08/2,3 кв. м; 3-09/3,3 кв. м; 3-10/125,6 кв. м; 3-11/53,3 кв. м. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно із технічним паспортом на виробничу будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , позначеною літ. А-2, та довідкою про технічні характеристики вказаного об`єкта нерухомого майна № 96 від 22 червня 2017 року, 51/100 частки виробничої будівлі літ А-1, яка належить ОСОБА_1 складає 460,8 кв. м, у подальшому площа збільшена згідно із декларацією про готовність об`єкта до експлуатації ДЦ № 142171511382 від 31 травня 2017 року на 615,2 кв. м за рахунок облаштування виробничих приміщень в межах горища та в межах підвального приміщення, за рахунок демонтування некапітальних перегородок і тому змінився перелік кімнат (згідно із договором дарування). Згідно із рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 37275873 від 26 вересня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до запису про зміну загальної площі виробничої будівлі, зміну частки у спільній власності, зміни у фактичному користуванні 51/100 частками, зміни номерів приміщень, площі та зміна загальної площі цих приміщень у зв`язку із реконструкцією 51/100 часток виробничої будівлі шляхом внутрішнього перепланування, оскільки подані ним документи не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», а саме: подана довідка про уточнення ідеальних часток в праві сумісної власності на нежитлову виробничу будівлю № 47 від 22 червня 2017 року видана ФОП ОСОБА_3 , в той час як має бути подана письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно технічного паспорта на будівлю має місце не прибудова до частки позивача, а реконструкція вже існуючого горища, збільшення його висоти з 1 м 90 см до 2 м 20 см, внаслідок чого був збудований 3 поверх будівлі. Проведення реконструкції підвального приміщення, яке існувало на час укладання договору дарування та межує з часткою відповідача ОСОБА_2 (1 поверх), також не можна вважати прибудовою в розумінні частини четвертої статті 357 ЦК України. Встановлено, що всі роботи були здійснені без згоди відповідача на проведення таких робіт. Зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до 1-111 категорії складності,та новий технічний паспорт на будівлю не дає підстави для висновку про те, що в даному випадку можливий виділ частки позивача у спільному майні. Задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що перебудова (реконструкція) об`єкта нерухомості, що є у спільній частковій власності (демонтаж та улаштування нових перегородок, зміна площі, конфігурації, кількості приміщень, зведення 3 поверху) здійснена позивачем без згоди на це співвласника та за відсутності дозвільних документів. Такі дії позивача суперечить нормам частини четвертої статті 357 ЦК України, та статті 364 ЦК України, тому висновок суду першої інстанції про можливість виділу частки ОСОБА_1 зі спільного майна є помилковим.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Сервисы для юристов