Ухвала КЦС ВП від 25.04.2019 року у справі №161/10934/17

Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 161/10934/17

провадження № 61-7455св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Висоцької В. С., Калараша А. А., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2017 року у складі судді Кихтюка Р. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі суддів: Шевчук Л. Я., Грушицького А. І., Киці С. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - Служба у справах дітей Луцької міської ради,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Луцької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі одного із батьків у вихованні дитини.

Позов мотивовано тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2015 року розірвано шлюб між ним та ОСОБА_3 , від якого вони мають дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на утримання якої він сплачує аліменти. Вказував, що після розірвання шлюбу дочка проживає разом з матір`ю. Після розірвання шлюбу у них постійно виникають конфлікти з приводу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 598-3 від 23 вересня 2016 року було визначено спосіб участі у вихованні та спілкуванні батька з малолітньою дочкою, проте відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та не виконує зазначене рішення Органу опіки та піклування Луцької міської ради.

Посилаючись на те, що він має рівні права і обов`язки з відповідачем щодо виховання та спілкування зі своєю дитиною, просив суд зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні із дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити для нього дні та час побачень з 9.00 год. суботи до 18.00 год. неділі І, ІІІ тижня місяця; спільний відпочинок у літній період протягом 14 днів; зобов`язати відповідача не перешкоджати брати участь у вихованні дитини та завчасно попереджати його про можливість та причини змін у визначеному порядку його зустрічей.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2017 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши ОСОБА_2 наступний спосіб у цьому: з 9.00 год суботи до 18.00 год неділі І, ІІІ тижня місяця; спільний відпочинок у літній період протягом 14 днів.

Зобов`язано ОСОБА_3 не перешкоджати брати участь у вихованні дитини та завчасно попереджати ОСОБА_2 про можливість та причини змін у визначеному порядку його зустрічей. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору у розмірі 640 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини. Ураховуючи те, що між батьками виникли непорозуміння з цього приводу та перешкоджання з боку матері, суд дійшов висновку про необхідність визначити ОСОБА_2 , як батьку дитини, спосіб участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 . Враховуючи відносини, які склались між батьками, а також вік дитини, суд дозволив спілкуватися батьку з неповнолітньою дочкою без присутності матері, але в обмежений час та відповідні дні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Волинського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши, що дочка сторін в даній справі проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка чинить перешкоди батьку дитини ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною, не виконує рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 23 вересня 2016 року, яким було визначено способи участі батька дитини у її вихованні та у спілкуванні з нею, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.